Волинська гімназія у Кременці, фото Dorota Janiszewska-Jakubiak, всі права захищені
Альтернативний текст фотографії
Волинська гімназія у Кременці, фото Dorota Janiszewska-Jakubiak, всі права захищені
Альтернативний текст фотографії
Волинська гімназія у Кременці, фото Dorota Janiszewska-Jakubiak, всі права захищені
Альтернативний текст фотографії
Волинська гімназія у Кременці, фото Dorota Janiszewska-Jakubiak, 2009, всі права захищені
Джерело: Repozytorium Instytutu Polonika
Альтернативний текст фотографії
Волинська гімназія у Кременці, фото Dorota Janiszewska-Jakubiak, 2009, всі права захищені
Джерело: Repozytorium Instytutu Polonika
Альтернативний текст фотографії
 Надішліть додаткову інформацію
ID: POL-001068-P

Волинська гімназія у Кременці

ID: POL-001068-P

Волинська гімназія у Кременці

Волинська гімназія у Кременці була заснована у 1805 році з ініціативи Тадеуша Чацького. Значний внесок до створення закладу зробив також Гуго Коллонтай. У 1819 році школа отримала статус гімназії і з того часу і до сьогодні більш відома як Кременецький ліцей. Школа відіграла неоціненну роль в історії польської освіти, зробивши Кременець науковою та культурною столицею Волині.

Початки Волинської гімназії

У 1803 році Тадеуш Чацький був призначений інспектором шкіл Волинської, Подільської та Київської губерній. Виконуючи цю функцію, він мав можливість ознайомитися зі страшенно слабим рівнем викладання у ввірених йому школах. Він швидко дійшов висновку, що на Волині має бути створений сучасний, зразковий навчальний заклад.

Відомий політичний діяч часів Польської шляхетської республіки, вчений і бібліофіл був також вправним організатором, але питання педагогіки та шкільної організації не були його сферою. Гуго Коллонтай допомагав йому в організації мережі шкіл на підвладних йому територіях, зокрема, у створенні Волинської гімназії, яка була фундаментальною для цієї структури. Співавтор Конституції 3 травня, як і Чацький, походив з Волині. Він народився 1 квітня 1750 року в місцевості Великі Дедеркали, поблизу Кременеця. Після поразки повстання Костюшка був заарештований австрійською владою і ув'язнений на 8 років. Знову отримавши свободу у 1802 році, він повернувся на Волинь, де встановив контакт з Чацьким. Організовуючи Волинську гімназію, він відповідав за розробку навчальної програми, тоді як Чацький відповідав за формальний бік справи, збираючи кошти та представляючи справи волинської освіти назовні.

Навчальний цикл у Волинській гімназії був розрахований максимум на 10 років (4 однорічні класи і 3 дворічні курси, які проводилися на зразок університетських). У навчальній програмі переважало викладання мов (польської, російської, латинської, французької та німецької), а також арифметики, етики та загальної географії. Акцент робився не лише на якості викладання, а й на високому моральному рівні майбутніх випускників. Волинська гімназія мала завдання формувати освічених і відповідальних громадян.

Розвиток об'єкту в XIX столітті

Подальший успіх і слава Волинської гімназії були зумовлені також її чудовим викладацьким складом, до якого входили видатні представники науки, часто університетські професори; серед них викладали, зокрема, Юзеф Чех – математик, перший директор гімназії, Євзебіуш Словацький та Йоахим Лелевель. Також серед випускників гімназії було багато провідних представників польського інтелектуального життя наступних поколінь, зокрема Юліуш Словацький, Станіслав Ворцель та Ернест Маліновський.

У 1819 році заклад отримав статус гімназії. Внаслідок репресій після Листопадового повстання його розвиток призупинився. Цінні колекції, зібрані в училищі (зокрема, багата бібліотека, що налічувала понад 50 000 томів, природничі колекції, картинна галерея та нумізматичні вітрини), були передані до новоствореного Університету Святого Володимира в Києві (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка).

Будівля середньої школи в Кременці

Колишній єзуїтський колегіум, що оточував базиліку святих Ігнатія Лойоли і Станіслава Костки в Кременці, був обраний місцем розташування Волинської гімназії. Збудований у 1731–1745 роках, костел являє собою однонавову базиліку з бічними каплицями, трансептом і куполом над перехрестям нефів. Будівництво школи, що прилягала до нього з південного боку, тривало до 1753 року, а монастир не був завершений до 1870-х років, коли відбувся розпуск ордену єзуїтів. Після цього костел був переданий парафії. Автором проєкту фундаменту монастиря був архітектор Павло Гіжицький.

Для потреб середньої школи в Кременці до комплексу було включено також сусідній василіанський монастир. Весь комплекс був пристосований за проєктом варшавського архітектора Якуба Кубицького. Після Листопадового повстання гімназія була закрита, а костел єзуїтів перейшов до православної церкви. Реконструйований у 1920 році, костел знову функціонував як католицький храм у міжвоєнний період. Тоді ж у його стіни повернулася Кременецька гімназія, відновлена декретом Юзефа Пілсудського. Після Другої світової війни костел використовувався як спортзал і спортивна зала, а пізніше – як меблевий магазин. Нині тут діє православна церква, а в корпусах колегіуму – початкова та середня школи.

Час створення:
бл. 1805-1831
Автори:
Tadeusz Czacki (ekonomista, historyk, pedagog; Polska)(попередній перегляд), Hugo Kołłątaj (polityk, kanonik; Polska)(попередній перегляд)
Ключові слова:
Публікація:
08.09.2024
Останнє оновлення:
23.10.2024
Дивитися більше Текст перекладено автоматично

Пов'язані проекти

1
  • Gimnazjum Wołyńskie w Krzemieńcu
    Архів Полонік тижня Дивитися