Dziedzictwo za granicą – baza poloników

Портал «Спадщина за кордоном», запущений у 2023 році, створений Інститутом Полоніка, завданням якого є піклування про матеріальні свідчення нашої історії, що залишилися за межами країни, а також відновлення та збереження пам’яті про важливих для сучасних поляків осіб і важливі історичні факти. «Спадщина за кордоном» — це поступово доступні в одному місці бази даних, що є джерелом знань про польську культурну спадщину за межами країни. На сервісі є як документаційні картки, створені з 1990-х років, так і статті, опубліковані, зокрема, в рамках порталу Інституту Полоніка під назвою «Полонік тижня». У майбутньому портал також стане репозиторієм консерваційних, дослідницьких та популяризаційних проєктів, що реалізуються Інститутом Полоніка. Невід'ємною частиною порталу є база даних польських могил і цвинтарів за межами країни, яка містить інформацію про осіб, похованих на цвинтарях, а також матеріали з каталогу військових цвинтарів за кордоном. Створення каталогу розпочалося в 1990-х роках у Раді охорони пам’яті боротьби і мучеництва, а нині його оновлюють і розвивають у Міністерстві культури та національної спадщини.

База реєструє об’єкти, пов’язані з польською культурною спадщиною, які знаходяться за межами сучасних кордонів країни. Вирішальним критерієм є виконання принаймні однієї з наведених нижче умов:

➨ об’єкт пов’язаний з особою (наприклад, його творцем, власником, особою, якій присвячено твір або яка на ньому зображена), яка може бути визначена як полька чи поляк або нащадок поляків (етнічний критерій). У випадку нащадків це має бути людина, яка зберігає зв’язки з польським корінням (наприклад, бере участь у діяльності польських організацій, у своїй діяльності посилається на свої зв’язки з польськістю тощо). У випадку неоднозначної ідентифікації об’єкт може бути розміщений у базі виключно з чітким зазначенням цього факту;

➨ на об’єкті використовується польська мова в написі чи його фрагменті або зміст напису іншою мовою (наприклад, латинські написи) однозначно вказує на зв’язок об’єкта з польською історією чи культурою (мовний критерій);

➨ зміст, форма або історія об’єкта однозначно пов’язані з Польщею, наприклад, твори закордонного автора, що зображують краєвиди польських міст (формальний критерій).

У базі реєструються передусім об’єкти, створені до 1945 року, а також сучасні, що мають значне культурне значення (наприклад, надгробки видатних осіб, визначні твори мистецтва, важливі будівлі).

У випадку надгробних пам’ятників розміщуються лише ті об’єкти, які можна однозначно пов’язати з Польщею — критерієм було прийнято наявність напису чи його частини польською мовою, авторство польського творця або інформація з джерел, які вказують, що особа ідентифікувала себе як поляк. Польське звучання прізвища не є вирішальним критерієм.

База, як правило, не реєструє видання, які каталогізуються Національною бібліотекою в межах «Бібліографії зарубіжних полоніків» та документи, які знаходяться в архівних колекціях, зокрема, Головному архіві давніх актів, де зберігаються копії документів з архівів 23 країн.

База постійно поповнюється новими матеріалами. Наразі вона містить 73 608 записів, у тому числі 51 790 особистих карток

➨2 574 інформаційних карток про полоніки, у тому числі:

• 380 інформації про полоніки в колишній пресі,

➨ інформаційні бюлетені про діяльність Інституту "Полоніка", що включають, серед іншого, такі матеріали

• 89 інформаційних карток про проведені консерваційні,

• 13 інформаційних карток про виставки,

• 284 інформаційних карток щодо догляду за полоніками.

➨ 16 929 документаційних карток цвинтарів і цивільних надгробних пам’ятників.

➨ 559 військових цвинтарів разом з 25 445 особистими картками осіб, які на них поховані.

Ми закликаємо всіх до співпраці, надсилання інформації, фотографій, статей – будь ласка, зв’яжіться з нами через нашу форму.

Портал підготовлено в межах Стратегічної програми «Популяризація». До складу реалізаційної команди увійшли: Александра Домбковська (з 2023 року, координаторка проєкту), д-р Бартоломей Гутовський (головний редактор, з 2019 року), Матеуш Франчак (співпраця у 2019 році, редактор), Марек Плуцінічак (співпраця у 2020-2022 роках, редактор), д-р Магдалена Гутовська (керівниця стратегічної програми популяризації).

З боку Міністерства культури та національної спадщини за частиною бази, що охоплює каталог військових цвинтарів, нагляд здійснюють: Тереза Захара, Регіна Пьонтек та Александра Войда з Департаменту культурної спадщини за кордоном та місць пам’яті.