Бернардо Беллотто (1721-1780) здобув першу освіту у венеціанській майстерні брата своєї матері, знаменитого Антоніо Канале (Каналетто). Початок його художньої кар'єри був нерозривно пов'язаний з дядьком, чиї ведути він поглиблено вивчав. Близько 1742 року він поїхав до Риму, щоб продовжити свою малярську освіту. У 1748 році став придворним художником у Дрездені. Мистецький патронат польського короля Августа ІІІ сприяв створенню космополітичної атмосфери та збагатив і без того вишуканий саксонський двір. У Саксонії Беллотто створив вражаючі цикли ведут. Він пробув там, з перервами, загалом десять років. У 1768 році він став придворним художником польського короля Станіслава Августа Понятовського. У Варшаві його прозвали "Каналетто".

Тут варто згадати Цвінгер, де можна знайти роботи венеціанського художника. Архітектурний ансамбль у стилі пізнього бароко був побудований на замовлення саксонського курфюрста і польського короля Августа II Сильного. Після реконструкції в середині 19 століття було розширено виставкову площу (в тому числі для великої колекції живопису). Комплекс був зруйнований під час бомбардування Дрездена 13-14 лютого 1945 року. Після реконструкції він знову вражає дрезденців і гостей міста своєю архітектурою та всесвітньо відомими музейними колекціями, наприклад, знаменитою "Сікстинською Мадонною" Рафаеля Санті в Галереї картин старих майстрів (Gemäldegalerie Alte Meister).

Технічні дані: олія, полотно; 132 х 236 см; інв. номер 602.