У січні 1943 року в колонії Борщівка (і в сусідній Лідавці) перебувала велика група радянських партизанів, які тероризували мешканців. 3 березня 1943 року, внаслідок доносу українців, німці та українські поліцаї втихомирили колонію, звинувативши її мешканців у співпраці з радянськими партизанами. Після розстрілу вижили вісім поранених, яким вдалося втекти, а також кілька людей, які прикинулися вбитими. Кілька віддалених і відокремлених лісом хуторів вціліли, а їхні мешканці врятувалися втечею. Вбитих наказали поховати на узбіччі дороги і без хреста. Наступного дня після пацифікації 152 людини були поховані у спільній могилі. Незважаючи на заборону, мешканці незабаром встановили на могилі хрест. На цвинтарі було поховано кілька жертв пацифікації. Через деякий час після поховання в різних місцях також були знайдені трупи. Називаються різні цифри щодо кількості жертв - від 160 до 270 осіб. З ініціативи місцевої влади 30 квітня 1977 року на братській могилі було відкрито пам'ятник з написом російською мовою на честь жертв пацифікації. Напис свідчив "8 березня 1943 року німецько-фашистські окупанти спалили село Борщівка, де загинуло понад 270 його мешканців, похованих у цій могилі". У верхній частині пам'ятника розміщено барельєф Марії з немовлям. Новий пам'ятник, виготовлений Радою охорони пам'яті боротьби і мучеництва, було відкрито 6 листопада 2003 року. Це гранітний хрест з польським орлом і написами польською та українською мовами, оточений кам'яною стіною. Напис свідчить: "З димом пожеж / з пилом братньої крові / до тебе, Господи / волає цей голос! / Корнель Ужейський // Пам'яті / приблизно 250 поляків / мешканців села Борщувка / жорстоко вбитих / 3 березня 1943 року / фашистами / Спалене село перестало існувати / Нехай спочивають вони з миром. / Колишні мешканці села / Родини та Уряд / Республіки Польща / 2003". Усередині могильної огорожі знаходяться гранітні плити з понад 180 встановленими іменами вбитих поляків. На церемонії були присутні поляки, які пережили погром, в тому числі Юліан Конта (батько Йоланти Кваснєвської, дружини тодішнього Президента Республіки Польща), а також сама Йоланта Кваснєвська.