Ранг міста чи села та будівель у ньому часто зумовлений пам'яттю про видатних власників або видатних мешканців. Таку ситуацію можна спостерігати на прикладі палацу в Болтупі, маєтку, що належав у 19 столітті видатному вченому, чия праця "Теорія органічних істот" була високо оцінена і перекладена європейськими мовами.


Снядецькі як власники маєтку Болтуп, розташований у колишньому Ошмянському повіті, колишній маєток Сашкевичів, у 1806 році придбав Єнджей Снядецький (1768-1838). Новий власник доклався до розбудови центру і відновив маєток після того, як він був зруйнований під час війни 1812 року. Ефективне управління маєтком було лише одним з багатьох умінь поміщика. Постать Снядецького заслуговує на увагу передусім через його досягнення в галузі науки. Він здобув освіту у Відні, Падуї та Единбурзі. Він став відомим як людина багатьох талантів: видатний професор фармації та хімії у Вільнюському університеті, дуже хороший лікар, автор наукових трактатів (як зі своїх провідних дисциплін, так і з філософії), а також автор сатиричних колонок. Підручники, написані Снядецьким, використовувалися не лише в країні, але й, зокрема, в університетах Німеччини. Однією з його заслуг було прагнення розвивати спеціалізовану, рідну термінологію. З цієї причини він читав лекції з хімії польською мовою і опублікував двотомний підручник цією мовою - роль, яка стала ще більш важливою через те, що автору довелося створювати термінологію з нуля, еквівалентну термінам, що використовувалися в латині. Сучасники високо цінували як його наукові досягнення, так і відданість своїй країні. Наприклад, біографія, опублікована в "Rocznik Chemii" ("Щорічнику хімії") (через рік після смерті вченого) Казімєжа Славінського, залишається свідченням високої оцінки Снядецького - у замітці підкреслюється, що з ранніх років хімік досліджував ідеали науки та патріотичні цінності, якими керувався у своєму житті та роботі. Окрім біографій і друкованих текстів, були також створені портрети дослідника, в тому числі зображення, опубліковане в альбомі, присвяченому видатним польським медикам.

Ключовим моментом в історії резиденції Болтупа стала неоготична реконструкція, здійснена одним із нащадків вченого - його сином Юзефом († 1856) або онуком Анджеєм Снядецьким († 1893). Роботи над палацом велися до 1876 року. Ефект від інвестицій значною мірою знищила Друга світова війна, але сліди присутності відомих власників не були стерті. З матеріальних свідчень збереглися залишки господарських будівель, палацового парку, а також каплиця і надгробний пам'ятник Єнджея Снядецького, встановлені приблизно за 2 км від Болтупі, в селі Городники.


Архітектура палацу Резиденція Снядецьких була сформована як відносно невелика будівля. Цегляна резиденція мала приблизно прямокутну в плані форму, з двома прибудованими з боку парку ризалітами, з трикутними фронтонами і фланкована гостроверхими башточками. Між ризалітами влаштовано терасу зі сходами, що ведуть до саду. Функціонально будівлю іноді порівнюють з двома крилами або корпусами, прибудованими одне до одного під прямим кутом: одноповерховим крилом у центрі (з напівкруглою апсидою, що належить палацовій каплиці) і двоповерховим крилом у коротшій бічній частині. Обидва крила вкриті двосхилими дахами. Нерівномірність і перепад висот окремих частин резиденції створювали мальовничий ефект - бажану рису в архітектурі історицизму, особливо в архітектурі, натхненній середньовіччям. Враження посилювалося зануренням палацу в навколишню природу. Декоративні мотиви, запозичені з готики, включали віконні перемички (зламані перпендикулярно донизу), а також стрілчасті та ослячі арки.

Фотографії початку 20-го століття задокументували зовнішній вигляд деяких кімнат. В інтер'єрі були меблі початку 19 століття у стилі класицизму (можливо, часів Єнджея Снядецького). Світлі стіни прикрашали картини із зображенням портретів або пейзажів, дзеркала та декоративні штори.