Прогулюючись вздовж річки Ізар у Мюнхені, варто трохи відхилитися від набережної, щоб зупинитися біля монументальної будівлі Максиміліанеум, зведеної між 1857 і 1874 рр. На замовлення короля Баварії Максиміліана II (1811-1864), вона спочатку мала слугувати штаб-квартирою фонду для підтримки навчання талановитих студенток, щоб вони могли стати майбутніми державними службовцями. Сьогодні будівля найбільш відома як резиденція Баварського земельного парламенту, яка використовується урядом з 1949 р. На фасаді будівлі, у верхній частині ризаліту, розміщені мозаїки, що зображують сцени з історії Баварії. Одна з них присвячена перемозі польського короля Яна ІІІ Собеського у Віденській битві.

Історія задумів та будівництва будівлі

На початку свого правління Максиміліан II хотів зробити революцію в архітектурі Мюнхена, створивши бульвар, що з'єднував місто з річкою Ізар і пролягав від Нової резиденції до набережної. Будівництво розпочалося у 1853 році, а через п'ять років вулиця отримала назву Максиміліанштрассе. Для того, щоб надати цьому простору цілісного характеру, було оголошено конкурс на проект Максиміліанеуму та фасадів будівель вздовж вулиці. Проект мав втілити стиль Максиміліана ІІ, поєднуючи історичні елементи з неоготичними рішеннями.

У 1854 році перемогу в конкурсі отримав німецький архітектор Вільгельм Штір (1799-1856), але через високу вартість король відмовився від проекту-переможця і найняв архітектора Фрідріха Бюркляйна (1813-1872), чиї попередні роботи з "благоустрою" міста були дуже високо оцінені.

Будівництво будівлі Максиміліанеуму розпочалося у 1857 році і тривало 17 років. Затримкам у роботі сприяли різні фактори, зокрема підмив берегів Ізару, зміна концепції Максиміліана ІІ незадовго до його смерті у 1864 році, смерть королівського архітектора у 1872 році та необхідність вибору його наступника, яким став Готфрід Земпер.

Іконографічна програма мозаїк на західному фасаді

Будівля складається з центральної частини, побудованої на арках, і бічних крил, розпланованих на прямокутному плані. Західний фасад, позбавлений крил, урізноманітнюють три ризаліти. Здалеку видно скульптури, що зображують "благодійників, винахідників, мудреців, письменників і полководців", що провіщають іконографічну мозаїчну програму навчального закладу, яка має на меті познайомити глядачів з історією Баварії.

Серед дев'яти мозаїк - сюжети, що ілюструють: побожність і доброчинність баварської династії, розвиток мистецтва і науки в регіоні, досягнення державних діячів та успіхи у військових кампаніях. Найважливішою з них з точки зору відносин з Польщею є мозаїка в центральному арковому полі ризаліту західного фасаду, що зображує звільнення Відня від турків у 1683 році під проводом майбутнього курфюрста Баварії Максиміліана І Емануеля Віттельсбаха, герцога Карла Лотаринзького та польського короля Яна ІІІ Собеського. Мозаїка, яка належить до категорії військових зображень, була виконана у 1902 році на основі фрески, для якої у 1858 році олійний ескіз композиції створив німецький художник, що спеціалізувався на історичних та батальних сценах, Федір Дітц (1813-1870).

Опис мозаїки із зображенням визволення Відня від турків у 1683 році.

У центрі композиції зображено Яна ІІІ Собеського на коні, у характерній хутряній шапці з чаплячим пером, яку носили в Польщі з 15 по 19 століття. Поруч з ним на білому коні, одягненому в блакитний мундир, їде Максиміліан I Еммануїл Віттельсбах. Баварський принц вказує рукою в напрямку атаки. Ця сцена не лише підкреслює хоробрість майбутнього курфюрста, але й показує дружбу між двома полководцями, яка зародилася під час битви під Віднем. По обидва боки від мозаїки розташовані дві мозаїки із зображенням військових трофеїв.