Кафедральний собор святих Петра і Павла в Луцьку - це костел 17 століття, який є однією з найважливіших польських пам'яток, що збереглися на Волині.
Початок історії костелу пов'язаний з прибуттям до Луцька єзуїтів у 1604 році. Спочатку вони працювали при кафедральному соборі Святої Трійці, але вже у 1608 році було затверджено заснування нового монастиря. Перший камінь було закладено у 1610 р., а освячення здійснив єпископ Анджей Гембіцький у 1639 р. Проект костелу приписують Джакомо Браяну, який перебував у Луцьку з 1616 по 1619 рр.
Під час пожежі 1724 року костел сильно постраждав. Над реставраційними роботами працював архітектор-єзуїт Павло Гіжицький. У 1773 році орден було ліквідовано, колегіум скасовано, а сам костел передано Комісії національної освіти. Після того, як Свято-Троїцький кафедральний собор у Луцьку згорів, функції собору перебрав на себе костел святих Петра і Павла. Після Другої світової війни костел перетворили на музей.
Остаточно до функції храму він повернувся у 1990-х роках. У 2021 році костел піддали лазерному скануванню, на основі якого підготували геодезично-архітектурну інвентаризацію.