Перші згадки про поселення з’являються у XV столітті, а вже у XVI столітті Хмільник стався важливим королівським містом у Брацлавському воєводстві. У 1564 році йому було надано магдебурзьке право. Розташоване на торговому шляху, що з'єднував Київ із Брацлавом та Кам'янцем-Подільським, місто розвивалося як центр ремесел і торгівлі, а також як локальний осередок староства.

Однак історія міста ознаменувалася частими набігами та руйнуваннями. У XVII столітті Хмельник неодноразово ставав жертвою козацьких і турецьких воєн, а його населення зазнавало винищення та розпорошення. У XVIII столітті, після відбудови, місто знову стало важливим землевласницьким і релігійним центром регіону, об’єднуючи навколо себе католиків, православних та євреїв. Після другого поділу Речі Посполитої місто опинилося в складі Російської імперії, а після революції 1917 року – стало частиною Радянської України.

Сучасний Хмільник – це невелике курортне містечко, відоме своїми радоновими водами, але в його ландшафті ще збереглися сліди давньої польської присутності: бароковий костел Святої Трійці, сліди колишнього католицького кладовища та меморіальні дошки, присвячені Ігнацію Яну Падеревському, які нагадують нам, що саме тут, у цьому маленькому подільському містечку, розпочалася історія одного з найвидатніших поляків.

Перша католицька парафія в Хмільнику існувала вже у 1603 році, проте її дерев’яний костел був зруйнований турками у XVII столітті. Нинішній цегляний храм зведено у 1728 році в стилі тосканського бароко, а через десять років його освятив єпископ Франциск Кобельський. Костел неодноразово реставрували – у XIX столітті та після Другої світової війни. У радянські часи його перетворили на склад, а потім повернули вірянам. Сьогодні в ньому служать єпархіальні священики та сестри зі Згромадження Малих Сестер Непорочного Серця Пресвятої Богородиці.

На стіні костелу є дві меморіальні дошки, присвячені Ігнацію Яну Падеревському: перша з 2010 року нагадує про його народження в сусідній Курилівці, а друга з 2011 року – про його хрещення, яке відбулося в цьому ж храмі.

Цвинтар, що розташований у південній частині міста, також є слідом, який залишила по собі колишня католицька громада. Нечинний, напівзруйнований і вкритий чагарниками, він все ще приховує фрагменти давніх пам'яток – мармурові плити, обеліски, хрести та руїни каплиці. Як відзначив Збіґнєв Гаузер, у 90-х роках XX століття вдалося розшифрувати лише кільканадцять написів, найстаріший з яких датується 1841 роком. Серед вцілілих надгробків виділяється надгробок графа Адольфа Мостовського (пом. 1904 р .) – землевласника, письменника, поета і художника. На безіменному пам'ятнику з римованим написом викарбувано підпис житомирського каменяра Г. Олешкевича.

Збережені елементи цвинтаря свідчать про високу мистецьку культуру колишніх мешканців Хмільника, а водночас про багатство і різноманітність польської спадщини на Поділлі.

Каталог об'єктів