Витоки курорту на Куяльницькому лимані сягають 1830-х років, коли лікар Ераст Андрієвський визнав цілющі властивості місцевих солончаків. Він переконав одеську владу викупити ділянку землі та побудувати на ній невеликий курорт. Поштовхом для розвитку місця стало будівництво спеціальної залізничної лінії від Одеського порту в 1873 році. У 1970-1980-х роках спостерігався значний наплив пацієнтів, яких не могли обслужити існуючі невеликі клініки. У цій ситуації одеська влада вирішила побудувати великий санаторій, щоб привабити пацієнтів з усієї Російської імперії та сприяти розвитку міста. Проектантом нової будівлі став польський архітектор Микола Толвінський, який жив в Одесі. Величезна будівля була побудована між 1890 і 1892 роками у так званій павільйонній системі. Це означало, що різні купальні, лікувальні та адміністративні приміщення були згруповані в окремі секції з окремими входами, з'єднані між собою галереями. Санаторій також мав ресторан, який у путівниках хвалили за якісну кухню та помірні ціни. До Першої світової війни санаторій "Куяльниця" вважався одним з найсучасніших санаторних закладів у всій Росії. На жаль, після того, як у 1970-80-х роках для санаторію були побудовані великі корпуси, стара будівля, спроектована Толвінським, була покинута і роками занепадала. Мало хто сьогодні пам'ятає, що значна частина Одеси кінця 19-го - початку 20-го століття була побудована польськими архітекторами. Найвідоміші з них - Фелікс Ґонсьоровський, Владислав Домбровський та автор проекту санаторію "Куяльницьке" Микола Толвінський. Толвінський закінчив гімназію у Варшаві, а згодом навчався в Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі. Він оселився в Одесі в 1883 році і провів тут наступні десять років свого життя. Це був період надзвичайно жвавої діяльності - Толвінський спроектував понад 20 прибуткових будинків і громадських будівель в Одесі, найбільшим з яких був санаторій на Куяльницькому лимані. У 1898 році він переїхав до Варшави, де працював у Політехнічному інституті. Помер у 1924 році, похований на Повонзькому кладовищі. Варто згадати, що його син Тадеуш Толвінський, також архітектор, народився в Одесі в 1887 році і був відомий як автор проектів будівель у Варшаві: Національного музею та гімназії Стефана Баторія.