Для історії скульптури XVIII століття з території Речі Посполитої ключовим явищем є львівська скульптура в стилі рококо. Головним її представником вважається Йоган-Георг Пінзель. Хоча він переважно асоціювався з Бучачем, одна з його найважливіших робіт була створена для парафіяльного костелу в Годовиці, що поблизу Львова. До групи вівтарних скульптур, призначених для цього храму, входила скульптура “Самсон роздирає пащу лева”.

Костел у Годовиці спроєктував Бернард Меретин. Облаштування ж вівтаря костелу було створено у співпраці з Йоганом-Георгом Пінзелем та його майстернею. Архітектурна частина тут складалася з ілюзіоністських картин, на фоні яких помістили  групу скульптур повнопластичної форми. У центральній ніші знаходилося розп'яття, оточене фігурами ангелів. Далі, на декоративних консолях, стояли фігури Марії та святого Йоана. Завершували композицію скульптурні групи “Жертвоприношення Авраама” та “Самсон роздирає пащу лева”. Ці останні зображення були знайдені тут не випадково. З часів середньовіччя вони розглядалися як події, що так чи інакше провіщали два аспекти Страстей Христових (добровільну жертву і перемогу над злом) і поєднувалися зі страсними сценами, як у даному випадку зі сценою Розп'яття.

Самсон роздирає пащу лева

Скульптура "Самсон роздирає пащу лева" зображує біблійного героя, який перемагає тварину голими руками. Своїм правим коліном він притискає поваленого лева до землі, розриваючи йому пащу. Ця експресивна композиція виконана з дерева, поліхромна і частково позолочена. Первісно фігура Самсона була вбрана значно скромніше. Шати з товстої тканини, просоченої гіпсом і позолоченої, були додані пізніше, ймовірно, на прохання замовника. Характерною рисою львівської скульптури рококо є декоративно оброблені драпірування, що нагадують зігнутий металевий лист. Іншими рисами є динамізм зображення та сильна експресія фігур, якій у випадку з цим твором надано перевагу над анатомічною точністю. Вражає перебільшена мускулатура Самсона, з одночасною аскетичною експресією його постаті, та абстрактне зображення лева, створене з закручених полум'яних форм.

Подібну композицію, але виконану в камені, Пінзель створив до 1750 року для ратуші в Бучачі. Спочатку вона прикрашала горище будівлі, але через несприятливі погодні умови та пожежу у 1865 році збереглася до наших днів лише частково.

Як іконографічну модель для скульптури “Самсон роздирає пащу лева”, Ян К. Островський, польський мистецтвознавець, вказує на композицію, розроблену італійським скульптором Стефано Мадерно у його роботі "Геракл, що вбиває лева" 1621 року. (зараз знаходиться в Ка' д'Оро у Венеції). Ця скульптура, за допомогою зліпків і гравюр, була широко розповсюджена в Європі у XVIII ст. Вона, безумовно, була відома в Мюнхені, Празі та Відні, тобто в головних осередках центральноєвропейської скульптури пізнього бароко, з якими Йоган-Георг Пінзель, напевно, стикався в якийсь момент під час своєї подорожі підмайстра.

Майстер Пінзель

Досі мало відомо про біографію Пінзеля та його навчання в майстерні. До того, як мистецтвознавці змогли встановити його ім'я, в літературі його згадували просто як майстра Пінзеля. Він прибув до Речі Посполитої близько 1750 року, ймовірно, з південної Німеччини або Богемії. Він оселився в Бучачі, де працював у Миколи Василя Потоцького, канівського старости. Там у 1751 році він одружився з М Маріанною Єлизаветою Кейтовою з родини Маєвських, з якою мав двох синів.

Ми знайомі з Пінзелем переважно через його скульптурні роботи, які він створив, між іншим, у Львові (для собору Святого Юра), Монастириськах, Бучачі, Городенці та Годовиці. Більшість з них призначалися для будівель, спроєктованих його давнім співробітником і другом, архітектором Бернардом Меретином. Він різьбив переважно по дереву і досягнув майстерності у своїй професії. Лише кілька його відомих робіт, таких як вищезгадана скульптура з Бучача, були створені в камені. Деякі з них прикрашені натуралістичною поліхромією та позолотою (у Годовиці), інші покриті однотонною білою фарбою (у Городенці). З центральноєвропейських скульпторів першої половини XVIII століття найбільш близьким до Пінзеля в художньому плані був Маттіас Бернард Браун з Праги.

Йоган-Георг Пінзель помер, ймовірно, у 1761 р. Він залишив по собі численних учнів і послідовників, серед яких Петро Полейовський та Антоній Осінський.

Музей Йогана-Георга Пінзеля у Львові

Коли на початку 1960-х років костел у Годовиці остаточно закрили, більшість скульптурного оздоблення передали до колекції Львівської галереї мистецтв (нині Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького) і розмістили у її філії в Олеську. У 1970-х роках у костелі сталася пожежа, внаслідок якої він втратив більшість склепінь і зараз перебуває у стані глибокої руйнації.

Скульптуру “Самсон роздирає пащу лева”, а також інші роботи Йогана-Георга Пінзеля можна побачити в музеї митця, розташованому в колишньому костелі Кларисок у Львові.