У розвитку скульптури XVIII століття на землях Речі Посполитої визначальне місце посідає львівська рококова школа, провідним представником якої вважають Йогана Георга Пінзеля. Хоча його діяльність переважно асоціюється з Бучачем, проте одна з найважливіших робіт цього митця була створена для парафіяльного костелу в селі Годовиця, що поблизу Львова. Саме до групи вівтарних скульптур цього храму входила скульптура «Самсон, що роздирає пащу лева».

Архітектурний проєкт костелу в Годовиці виконав Бернард Меретин. Натомість оформленням пресвітерію займався Йоган-Георг Пінзель та його майстерня. Архітектурну частину композиції становили ілюзіоністичні розписи, на тлі яких розміщувалися повнооб’ємні скульптури. У центральній ніші був встановлений хрест із розп’ятим Христом, до якого в молитві зверталися постаті ангелів. Далі, на оздобних консолях, містилися фігури Марії та св. Іоана. Композицію завершували скульптурні групи «Жертвоприношення Авраама» та «Самсон, що роздирає пащу лева». Останні сюжети з’явилися тут не випадково: ще з часів середньовіччя вони розглядалися як події, що так чи інакше провіщали два аспекти Страстей Христових (добровільну жертву і перемогу над злом) і поєднувалися зі страсними сценами, як у даному випадку зі сценою Розп'яття.

Самсон, що роздирає пащу лева

Скульптура «Самсон, що роздирає пащу лева» зображує біблійного героя, який перемагає тварину голими руками. Своїм правим коліном він притискає поваленого лева до землі, розриваючи йому пащу. Ця експресивна композиція виконана з дерева, поліхромна і частково позолочена. Первісно фігура Самсона мала значно скромніше вбрання. Шати з просоченої глютиновим клеєм та позолоченої міцної тканини, було додано пізніше, ймовірно, на прохання замовника. Декоративно опрацьовані драпірування, що нагадують зігнутий метал, є характерною ознакою львівської рококової скульптури. Іншими її визначальними рисами є динаміка зображення та сильна експресія постатей, які в даному творі були поставлені вище за анатомічну вірогідність. Вражає надмірно підкреслена мускулатура Самсона, поєднана з аскетичністю його фігури, а також майже абстрактне зображення лева, створене з закручених полум'яних форм.

Подібну композицію, але виконану в камені, Пінзель створив до 1750 року для ратуші в Бучачі. Спершу вона прикрашала аттик будівлі, однак через шкідливий вплив природних умов і пожежу 1865 року збереглася до нашого часу лише фрагментарно.

На думку польського мистецтвознавця Яна К. Островського іконографічним зразком для скульптури «Самсон, що роздирає пащу лева» послужила композиція, розроблена італійським скульптором Стефано Мадерно «Геркулес та Немейський лев» 1621 року (зараз знаходиться в Ка' д'Оро у Венеції). Ця скульптура була широко розповсюджена в Європі XVIII століття завдяки відливкам і гравюрам. Вона, безумовно, була відома в Мюнхені, Празі та Відні, тобто в головних осередках центральноєвропейської скульптури пізнього бароко, з якими Йоган-Георг Пінзель безперечно стикався під час своєї мандрівки як підмайстра.

Майстер Пінзель

Досі про біографію та фахову освіту Пінзеля відомо небагато. Перш ніж мистецтвознавці змогли встановити його повне ім'я, в літературі його згадували просто як майстер Пінзель. Він прибув до Речі Посполитої близько 1750 року, ймовірно, з південної Німеччини або Богемії. Митець оселився в Бучачі, де перебував на службі у канівського старости Миколи Василя Потоцького. Там у 1751 році він одружився з Маріанною Єлизаветою Кейтовою з роду Маєвських, з якою мав двох синів.

Пінзель переважно відомий завдяки його скульптурним роботам, які можна зустріти, зокрема, у Львові (для собору Святого Юра), Монастириськах, Бучачі, Городенці та Годовиці. Більшість з них призначалися для будівель, спроєктованих його давнім співробітником і другом, архітектором Бернардом Меретином. Пінзель переважно працював по дереву, був різьбярем, який досягнув у цьому ремеслі найвищої майстерності. Лише кілька його відомих робіт, таких як вищезгадана скульптура з Бучача, були створені в камені. Лише поодинокі з відомих його творів, як уже згадувана скульптура з Бучача, виконані в камені. Частина робіт прикрашена натуралістичною поліхромією та золоченням (у с. Годовиці), інші вкриті однорідною білою фарбою (у Городенці). Серед середньоєвропейських скульпторів першої половини XVIII ст. найближчим за художньою манерою до Пінзеля був Маттіас Бернгард Браун із Праги.

Йоган-Георг Пінзель помер, ймовірно, у 1761 р. По собі він залишив численних учнів і послідовників, серед яких – Петро Полейовський та Антоній Осінський.

Музей Йогана-Георга Пінзеля у Львові

Коли на початку 1960-х років костел у Годовиці остаточно закрили, більшість скульптурного оздоблення передали до колекції Львівської галереї мистецтв (нині Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького) і розмістили у її філії в Олеську. У 1970-х роках у костелі сталася пожежа, внаслідок якої він втратив більшість склепінь і зараз перебуває у глибокій руїні.

Скульптуру «Самсон, що роздирає пащу лева», а також інші роботи Йогана-Георга Пінзеля можна побачити в музеї митця, розташованому в колишньому костелі кларисок у Львові.