Кладовище розташоване в місті, на пологому пагорбі. Некрополь, який досі діє, містить велику кількість порожніх могил. Під час інвентаризації було знайдено загалом 72 польські пам'ятники. Найдавніше задокументоване поховання Міхаліни Тимінської відбулося у 1880 р. Під час інвентаризації було знайдено надгробки священнослужителів: о. Юзефа Бара (1902-1919), о. Людвіка Скіміни (1901-1919), о. Броніслава Мрозюка (помер у 1920 р.) та о. Фіделіса Пашковського (помер у 1891 р.), який похований разом зі своєю матір'ю Доротою, уродженою Рогальською (померла 1891 р.). Некрополь також містить могилу Анни та Юзефа і Міхала Кудзовських, які загинули від гранати у 1939 році, про що свідчить напис на їхньому надгробку. На жаль, не вказано, коли саме вони зустріли свою трагічну смерть. Один підписаний надгробок був знайдений на кладовищі в Бариші. Автором пам'ятника Марцелі (1869-1924) та Людвіку (1859-1925) Вуйцикам був А. Потира, який керував кам'яною та скульптурною майстернею в Монастирці. Решта пам'ятників виконані анонімними каменярами з місцевих майстерень і представляють середній національний рівень. На території некрополя знаходиться земляна могила, в якій поховані тіла близько 135 жертв нападу Української повстанської армії на мешканців Бариша в ніч з 5 на 6 лютого 1945 року.30 Це був не єдиний злочин, скоєний бандерівцями в місті. Згідно з матеріалами, зібраними Чеславом Блічарським, у Бариші було вбито найбільшу кількість мешканців з усіх сіл і містечок, описаних свідками. На цвинтарі знайдено надгробки Юзефа Ковча, вбитого Українською повстанською армією в липні 1939 року, та Юзефа Хмелевського, який загинув від рук бандерівців 8 жовтня 1944 року.