Згідно з переписом населення 1931 року, у селі Лозова налічувалося 160 дворів і 769 мешканців. Переважали поляки - 90% населення, проживало 5 українських родин та 10 змішаних сімей.

Напад українців на поляків відбувся в ніч з 28 на 29 грудня 1944 р. Мешканець села Кароль Мазуркевич встиг подзвонити у церковний дзвін, завдяки чому багато людей змогли сховатися. Лозівська різанина тривала 2 години. Її перервав приїзд радянського бронепоїзда, який для залякування зробив кілька пострілів.

Жертви масового вбивства були поховані 1.01.1945 р. у спільній могилі біля церкви. Під час поховання бандерівці обстріляли похоронну процесію, вбивши ще 5 осіб. Ці жертви були поховані в одній могилі разом з жертвами 28/29 грудня 1944 р. Місцевий українець Іван Снігур встановив на могилі хрест. Він простояв недовго - його зруйнували невідомі зловмисники. Після виселення поляків місцеві бандити спустошили могилу, а територію перетворили на пасовище для худоби. У період "перебудови" у 1980-х роках, коли на місці зруйнованого костелу збудували школу, цю могилу ексгумували, а останки жертв перенесли на греко-католицький цвинтар у сусідньому селі Шляхтинці, де на могилі встановили кам'яний пам'ятник з написом українською мовою: "Лозовичанам, які загинули від рук буржуазних українських націоналістів" [переклад]. У 1991 році напис на пам'ятнику було видряпано, а сам пам'ятник розбито. Наступного року надгробок відновили, але зміст напису змінили.

У 2007р. Рада з охорони пам'яті боротьби і мучеництва провела реконструкцію і перепланування меморіалу на могилі жертв. Він був освячений 5.07.2008 р. під час урочистої меси в наміренні жертв з Ігровиці, Березовиці Малої, Плотичі та Лозової (поховані в Шляхтичах). Пам'ятник було споруджено у формі хреста, а поруч з ним - таблички з іменами жертв. Все це було зроблено зі світлого граніту. Напис свідчить: "З димом пожеж, з пилом братньої крові / до тебе, Господи, волає цей голос! / Корнель Уєйський // Пам'яті / спочиваючих тут / близько 120 поляків / мешканців села / Лозув / вбитих / 29 грудня 1944 року / нехай спочивають з миром / Уряд Республіки Польща / Сім'ї / 2007".