Зиґмунт Горголевський (1845-1903) - польський архітектор, представник історизму. У 1866-1871 роках вивчав архітектуру в Королівській будівельній академії в Берліні. Після завершення цього етапу освіти шість років працював доцентом в академії. Потім він обіймав різні посади: радник у Міністерстві громадських робіт з 1877 року, архітектор королівських палаців у Берліні та королівський будівельний інспектор у Галле з 1885 року. У 1891 році почав працювати в Гільдесгаймі. Протягом своєї кар'єри він двічі брав участь у конкурсах на проект будівлі Рейхстагу. Перший конкурс відбувся в 1872 році, де з 105 робіт його робота, разом з роботами 19 інших учасників, увійшла в шорт-лист. На другому конкурсі, що відбувся десять років по тому, він отримав четверту премію. Крім того, він отримав першу премію за проект мосту Кайзера Вільгельма. Під час навчання він також керував будівництвом Ганноверського вокзалу в Берліні. Пізніше брав участь у плануванні перепланування королівських палаців у Берліні та Кілі. Він також працював над розширенням урядових офісів у столиці та над університетськими клініками в Галле (Заале) і Бонні. Його проекти також включали плани для купальні в Бад-Ойнгаузені у Вестфалії. Крім того, він відповідав за проектування будівель судів в Ополе та Ольштині, а також в'язниць у Свідниці та Крулевській Гуті (нині Хожув). На так званій Познанщині він брав участь, зокрема, у реставрації костелу у Вшешні, замку в Ґолухові та бібліотеки в Корніку, а також у будівництві палацу Твардовських у Кобильниках. Подорожував Краковом, Львовом, Києвом, Вільнюсом, Парижем, Італією, Німеччиною та Австрією. У 1875 році брав участь у конкурсі на проект будівлі Галицького сейму у Львові, який після Першої світової війни став резиденцією Університету Яна Казимира. Хоча представлений ним проект був визнаний пресою та експертами найкращим, на жаль, він не дійшов до стадії реалізації. Пізніше Горголевський кілька разів входив до складу конкурсного журі, що вплинуло на проектування та авторство краківського театру (1889), ощадної каси в Чернівцях та костелу св. Єлизавети у Львові. У 1896 році він переміг у конкурсі на нову будівлю Міського театру у Львові, випередивши творця краківського театру Єжи Фейнтух-Завейського.