У середині серпня 1915 року в Сокалі воював 32-й стрілецький полк польських легіонів, який штурмував місто, зайняте росіянами. Місто було захоплене, під час боїв загинуло і було поранено близько тисячі польських солдатів. Невизначена кількість полеглих була похована у Сокалі.
Подальші бої за Сокаль відбувалися у серпні та вересні 1920 року під час польсько-більшовицької війни. У серпні 1920 року під час наступу Південно-Західного фронту 3-й кавалерійський полк майора Кипріана Бистрама та 6-й кавалерійський полк майора Зигмунта Пясецького билися тут проти радянської 24-ї стрілецької дивізії комдива Козирєва. Битва була програна польськими солдатами. У вересні 1920 року, під час великої Волинсько-Подільської битви, 10-та піхотна дивізія генерала Люціана Желіговського відвоювала Сокаль у радянських військ. Польські солдати, які загинули в обох цих битвах, були поховані на сокальському цвинтарі.

У 1923 році на братській могилі вояків, які загинули в боях за Сокаль, було встановлено пам'ятник. Напис, викарбуваний на ньому, свідчив: "Героям, мученицьки загиблим за народну справу, імена яких вдячні співвітчизники присвячують пам'яті і честі нащадків [далі йшов список з 25 імен] / 1918-1920 рр. / Сокаль 1923 р.". Пам'ятник пережив Другу світову війну, але в 1960-х роках його сплюндрували - вирвали латунну дошку з іменами героїв, а сам пам'ятник намагалися знищити.
У 2001-2003 роках колишні мешканці Сокаля Тадеуш і Станіслав Собецькі за згодою місцевої влади провели реконструкцію пам'ятника. 25 червня 2003 року відбулася церемонія освячення відновленого пам'ятника. Нинішній напис, розміщений на новій меморіальній плиті, звучить так "Польським солдатам / полеглим на сокальській землі / у Першій світовій війні". Цей напис не містить жодної згадки про бої 1920 року, ймовірно, через побоювання нових актів руйнування.