Відомості про об'єкт : Латинська катедра, будівництво якої розпочалося, ймовірно, у 1460-х роках, спочатку була парафіяльним костелом. Його будівництво тривало понад 100 років. У 1405 р., після того, як було зведено склепіння вівтаря, його освятили як парафіяльний костел. У 15 столітті почалося також зведення навколишніх каплиць. Першими їх побудували родини Бучацьких та Брацких. Характер собору змінювався з проведенням модернізаційних робіт. Особливо важливими були роботи, проведені в 1860-х роках, які надали інтер'єру барокового характеру з елементами рококо. Саме тоді, серед іншого, було створено малярське оздоблення стін та склепіння нави роботи Станіслава Строїнського. Подальші значні зміни відбулися наприкінці 19 століття. За проектом Юліана Захаревича було не лише відремонтовано пресвітерію, але й виконано вітражі та поліхромні розписи учнями Яна Матейка. Перша світова війна, польсько-українські бойові дії та війна з Росією зупинили роботи, а реквізиції воєнного часу позбавили його, серед іншого, мідного даху. Роботи відновилися у 1923 році, але знову війна і, передусім, період радянської влади у Львові призвели до того, що, незважаючи на всі зусилля, стан собору неухильно погіршувався. Лише після 1991 року і приходу архієпископа Мар'яна Яворського розпочалися довготривалі реставраційні роботи, які значною мірою фінансувалися Сенатом Республіки Польща та Міністерством культури і національної спадщини, а з 2018 року також Інститутом Полоніка.

Завершені роботи:
До завдання входила консервація кам'яного порталу в західній паперті Латинської катедри, який є головним входом до храму.

Його розташування призвело до забруднення та механічних пошкоджень, а багатошарове фарбування не давало можливості оцінити реальний стан об'єкту. У верхній частині порталу були помітні значні тріщини, що переходили на стіну.

Роботи полягали в дезінфекції та очищенні поверхні, видаленні вторинного фарбування і непривабливих доповнень до каменю, зроблених під час попередніх ремонтних робіт, а також підкріпленні тріщин і розломів за допомогою ін'єкції. Було проведено додаткове зміцнення конструкції за допомогою кронштейнів і прутків з нержавіючої сталі. Дефекти були заповнені відповідно підібраним мінеральним розчином. Також було проведено зміцнення поверхні каменю кремнійорганічними препаратами та гідрофобізацію.

Фінансування: Програма Міністра культури і національної спадщини "Охорона культурної спадщини за кордоном".

Більше про проект: https://polonika.pl

• Stowarzyszenie Oświaty i Kultury Polskiej, realizacja w roku 2022.