На Києво-Дарницькому кладовищі поховано понад 40 воїнів 1-го окремого зенітно-артилерійського ескадрону, сформованого в липні 1943 року в Сельце. У ніч з 7 на 8 квітня 1944 року транспорт ескадрильї, що очікував на залізничній станції Київ-Дарниця для переправи на інший берег Дніпра, був атакований німецькою авіацією.
Під час оборони транспорту загинуло 49 поляків (1 офіцер і 48 солдатів) і було поранено 68; ескадрилья збила 3 літаки Люфтваффе.
. Спочатку загиблих поховали у братській могилі - у глибокій вирві від вибуху бомби. На насипаному з землі кургані встановили хрест, до якого прибили табличку з іменами загиблих. У 1954 році тіла були ексгумовані та перенесені на цвинтар. Спочатку польські могили були безіменними, польські прізвища з'явилися на цвинтарі після 1971 р. У 1984 р. ділянка кладовища була перебудована - зараз вона складається з 2 рядів могил, кожен ряд огороджений невисокою металевою ажурною огорожею білого кольору. На огороджених могильних полях стоять вертикальні обеліски з чорного мармуру, увінчані білими вазами. На обелісках викарбувані білі написи російською мовою. На одному з цих могильних полів знаходяться 2 горизонтальні плити з чорного мармуру з польськими орлами та іменами загиблих солдатів. Поруч - плита з хрестом Virtuti Militari та емблемою радянської армії, а також 2 меморіальні дошки на честь загиблих солдатів (одна дошка польською мовою, інша - російською). Напис на них свідчить:
"Воїнам Першої армії Війська Польського / полеглим у боротьбі з фашистськими загарбниками в 1944 р. / від Київської мерії 1954 р.".
Напис на двомовній меморіальній дошці, поруч з хрестом ВМ: "Вічна слава героям / воїнам Радянської Армії / і Війська Польського, / які / загинули в роки Великої / Вітчизняної війни 1941-1945".
На плитах викарбувані 43 відомі імена польських солдатів.