Лідер скандинавського антикварного ринку, аукціонний дім Bukowskis був заснований у 1870 році поляком Генріком Буковскі. Спочатку це була скромна антикварна книгарня та мистецький салон, але вже за життя засновника вона здобула репутацію та визнання. Компанія безперервно працює вже 150 років, завдяки чому ім'я Буковскі залишається живим у Швеції донині і є постійним нагадуванням про його внесок в історію країни.

Генрік Буковскі народився в 1839 році в родинному маєтку Каукле, розташованому в Каунаському регіоні. Він перервав навчання на юридичному факультеті Московського університету, щоб взяти участь у Січневому повстанні. Після падіння цього польського повстання за незалежність Буковський кілька місяців переховувався, а потім назавжди емігрував з країни. На кораблі, що відпливав з Риги, разом з двома іншими колишніми повстанцями (з одним з них, Яном Лавським, він згодом подружився на все життя), він дістався до Данії, а звідти - до Швеції.


Шведський початок Буковскі оселився у Стокгольмі на Кьопманґатан, 5. Його першою роботою, яка відповідала його амбіціям, стала Королівська бібліотека, де він займався каталогізацією польських і російських друкованих видань та рукописів. Здобуті навички, а також королівська рекомендація дозволили йому влаштуватися на роботу до відомого ювеліра Крістіана Гаммера - найбільшого на той час колекціонера старожитностей і творів мистецтва, який також виконував обов'язки королівського ювеліра. Буковскі мав каталогізувати колекцію Гаммера. Можна припустити, що за кілька років, які він провів на цій посаді, він каталогізував близько 60 000 предметів. У той же час він також почав формувати власну колекцію - зібрав, серед іншого, роботи Єремії Фалька (колекція була безповоротно втрачена під час Другої світової війни) та шведські банкноти.


Аукціонний дім Буковскі Незабаром Генрик Буковскі почав робити перші самостійні кроки в арт-торгівлі. Ще працюючи на Hammer, він купував і продавав найрізноманітніші стародруки, монети та антикваріат. 22 квітня 1870 року він отримав офіційний дозвіл від Стокгольмської губернаторської канцелярії на торгівлю творами мистецтва та антикваріатом як іноземець - цю дату прийнято вважати початком його підприємницької діяльності.

Завдяки грошовій допомозі королеви Жозефіни, матері короля Карла XV, Буковскі з самого початку зміг зосередитися на динамічному розвитку антикварної крамниці. Він торгував творами мистецтва на міжнародному рівні. Він підтримував контакти з Юзефом Ігнацієм Крашевським, за допомогою якого продавав різноманітні предмети в Дрездені. Буковскі також став посередником у продажу цінностей шведській королівській родині.

Окрім підтримки влади, своїм успіхом у бізнесі він завдячував власним вродженим здібностям, розуму та працьовитості. Він завоював довіру своїх клієнтів абсолютною чесністю та надійністю щодо цін і якості предметів, які продавав. Широкий асортимент його антикварної крамниці включав різні твори мистецтва, монети, антикваріат і книги. Він надавав великого значення редагуванню аукціонних каталогів. До кінця 1870-х років аукціонний дім Буковскі вже став беззаперечним лідером шведського антикварного ринку. У 1882 році Генрік Буковскі переїхав до нового, великого приміщення на Арсенальсгатан, 2, де він також оселився.


B ukowski a Rapperswil Хоча Швеція стала для Буковскі другою батьківщиною (він отримав громадянство Королівства Швеції та Норвегії в 1875 році), він залишався палким прихильником польської справи протягом усього свого життя, найкращим прикладом чого є його зв'язок з Польським музеєм у Рапперсвілі. Невдовзі після заснування цієї установи він почав співпрацювати з її засновником, графом Владиславом Брьоль-Платером. Коли йшлося про придбання творів мистецтва та пам'ятних речей, пов'язаних з Польщею, Буковскі не рахував грошей. Він був одним з головних жертводавців артефактів для Музею, а навесні 1875 року став членом його опікунської ради. На знак подяки за цю щедрість граф Плятер писав Буковскі наступне: "Ніхто не додав Музею стільки наукової і мистецької цінності, як Ви своїми дарунками, такими чудовими і завжди майстерно підібраними. Портрет Вас, нібито другого засновника, колись займе місце в Музеї, і його ім'я має бути написане золотом".

У Рапперсвілі Буковскі познайомився зі Стефаном Жеромським, який у 1890-х роках працював там бібліотекарем. На згадку про це знайомство залишилося обширне листування, а також прихований портрет Буковського, намальований у романі "Бездомні люди", де він постає як М. Лещиковський (М. Лесь) - купець, що живе в Туреччині.

Після смерті Плятера у 1889 році саме Буковському запропонували посаду директора музею. Хоча він не погодився на цю посаду, але продовжував брати участь у догляді за колекцією та її експонуванням. Наприкінці життя він мав намір продати шведську компанію і повністю присвятити себе музею в Рапперсвілі. Однак усім планам завадила передчасна смерть Буковскі 11 березня 1900 р. Він помер у Стокгольмі і спочатку був похований там, але згодом його тіло було перевезено зі Швейцарії, де його поховали на території замку Рапперсвіль.


Подальша доля антикварної крамниці Буковскі Після смерті Генрика Буковскі його єдина спадкоємиця, донька Марія, продала бізнес шведському покупцеві. Першим новим власником став Альфред Берг - банкір і поціновувач мистецтва, найбагатша людина в країні на той час. Директором став шведський нумізмат і мистецтвознавець Карл Урлік Пальм, друг Буковскі. У наступні роки власники кілька разів змінювалися. Однак жоден з них не наважився змінити назву компанії, яка зараз є відомим брендом не лише у Швеції, а й на світовому антикварному ринку.

"Генрік Буковскі.
Ім'я живе " Як приватне, так і комерційне листування Генрика Буковскі збереглося в багатих архівах кількох країн. На їх основі Міхал Гайковський описав дивовижну біографію Буковського - січневого повстанця, згодом політичного емігранта у Швеції, мандрівника, антиквара і щедрого мецената Польського музею в Рапперсвілі.

Видання "Генрик Буковський. Ім'я живе" вийшло друком у 2019 році в Інституті POLONIKA. Читання цієї книги дозволяє зрозуміти, яким батьком, купцем, мистецтвознавцем і патріотом був Буковський.