Евакуаційна (спеціальна) лікарня № 3810 комплексу ГУЛАГу № 270 Боровичі була створена НКВС у 1944 році та проіснувала до 1946 року. Формально лікарня підпорядковувалася Управлінню табору № 270, але в принципі функціонувала як самостійна одиниця.

Цвинтар цього шпиталю був створений у січні 1945 року і функціонував до середини 1949 року, коли його закрили і передали під подальший нагляд районному відділенню радянського Міністерства внутрішніх справ (МВС) у Боровичах. У 1951-1959 роках цвинтар був огороджений дерев'яним парканом, а могильні насипи були впорядковані та перемарковані. Згодом стан кладовища погіршився - у 1967 році було виявлено, що огорожа потребує ремонту, могильні знаки не збереглися, а вся територія цвинтаря заросла травою.

Загалом на цвинтарі поховано 506 осіб, серед яких 292 німці, 135 поляків, 31 австрієць, 29 угорців, 8 естонців, 4 чехи, 2 французи, 2 голландці, 2 латиші та один румун.

Цвинтар розташований в околицях села Хороми, за 2 км на схід від Хоромської машинно-технічної станції, за 200 м на схід від дороги Боровичі-Окулів, за 5 км на захід від села Плесо та за 6 км від Боровичів. Займає ділянку неправильної форми площею близько 200 кв. м. Територія кладовища розділена на 10 ділянок із загальною кількістю 56 масових поховань.

У вересні 1994 року в рамках церемонії в Боровичах місце поховання поляків було постійно позначене хрестом.