Подяка солдатам 2-го Польського корпусу за щасливий порятунок Мармуровий пам'ятник-вівтар був встановлений на подвір'ї францисканського костелу Святого Петра Рибалки в Тіверіаді. Це була подяка солдатам 2-го Польського корпусу за щасливий порятунок з російського заслання і гостинність, виявлену їм францисканцями на Святій Землі. Автором проекту і виконавцем робіт був поручник Тадеуш Зелінський, випускник Державної школи декоративного мистецтва і художньої промисловості в Кракові, солдат Вересневого походу і в'язень табору в Козельську. Йому допомагали в каменярстві кілька прикомандированих солдатів.

Робота над вівтарем тривала від березня 1945 до липня 1946 року, а його урочисте освячення відбулося 11 серпня 1946 року.
Мармуровий пам'ятник-вівтар У центрі пам'ятника, над вівтарною частиною, знаходиться барельєфне зображення Матері Божої Ченстоховської. По боках - два барельєфи, що зображують юнкера та юного добровольця, які уособлюють Віру та Любов (у той час у Палестині діяла Школа юнкерів та юних добровольців, призначена для підлітків до статевої зрілості). На антепедії зображено герб Польщі, а з боків - зображення восьми відзнак, які носили на уніформі солдати різних підрозділів 2-го корпусу.

У бічних крилах вівтаря - по два барельєфи в натуральну величину: зліва - лицар часів Болеслава Хробри і святий Христофор, а справа - святий Архангел Михаїл і польський солдат у жупані часів Другої світової війни. По обидва боки пам'ятника розміщені герби Львова, Вільнюса, Гданська, Варшави, Кракова і Познані, на знак того, що солдати 2-го корпусу походили з усіх куточків Львова.