Одним із поселень, створених для польських цивільних біженців, які покинули СРСР у 1942 році з армією генерала Андерса, був табір біженців Іфунда. Поселення було заселене поляками між 1942 та 1948 роками і налічувало близько 800 осіб. Глиняні будинки були вкриті соломою. Були створені школи - загальноосвітня та професійно-технічна, а також дитячий садок. Також тут була розташована лікарня, а мешканці поселення збудували великий костел.

Померлих ховали на невеликому кладовищі, на 22 надгробках є імена, з яких три вказують на те, що це були, швидше за все, танзанійці. На 5 надгробках імена стерті, можливо, в одній з цих могил спочиває Марися Пшесмицька, яка померла 9.05.1944 р. в Іфунді 7-денним немовлям. Кладовище оточене цегляним муром, оштукатуреним ззовні. У центральному місці стоїть хрест, встановлений на обеліску у вигляді кургану, викладеного з каміння, з табличкою з написом: "БЛАГОСЛОВЕННІ ПОМЕРЛІ, ЩО ПОМИРАЮТЬ У ГОСПОДІ - ПАМ'ЯТЬ - ПРО ТИХ, ЩО НЕ ПОВЕРНУТЬСЯ НА ЗЕМЛЮ ПОЛЬСЬКУ - ІФУНДА - 1946" Перед цвинтарем знаходиться обеліск, увінчаний коронованим орлом з написом: "ЩЕ ПОЛЬЩА НЕ ВТРАЧЕНА, ПОКИ МИ ЖИВІ - В ПАМ'ЯТЬ ПРО ПЕРЕБУВАННЯ ПОЛЯКІВ В ІФУНДІ РІК ЗАЛ. 16 X 1942".

Завдяки гранту Ради охорони пам'яті боротьби і мучеництва могили на цьому кладовищі були законсервовані і відремонтовані в 1996 році. Однак в останні роки некрополь сильно постраждав. У 2018 році за кошти Міністерства культури і національної спадщини у співпраці з Посольством Республіки Польща в Дар-ес-Саламі, яке має постійну опіку над кладовищем, було проведено реконструкцію.

Інформацію про поселення Іфунда та цвинтар можна знайти у публікації "Померлі поляки на шляху до батьківщини. Polskie cmentarze w Afryce Wschodniej i Południowej 1942-1952" Hubert Chudzio i Marcin Solarz, Kraków 2020 та на сайті: https://polskiecmentarzewafryce.up.krakow.pl/.