У вересні-листопаді 1915 року. Тут вели бої з російською армією польські легіони 4-ї армії. Спочатку загиблих польських солдатів ховали в різних місцях. У 1922 році ці могили об'єднали і створили єдиний цвинтар. У 1930 році некрополь був відремонтований Департаментом військових поховань. Тоді його обгородили бетонною огорожею, збудували цегляну каплицю, а на могилах встановили хрести та залізобетонні огорожі.

Після Другої світової війни, коли село Кошиці перестало існувати (поляки були вбиті німцями), цвинтар занепав; до 1990-х років його майже не було - залишилися лише пагорби, які є слідами могил, і яма, що залишилася від знесеної каплиці. У 2003р. Рада з охорони місць боротьби і мучеництва взялася за відновлення цього цвинтаря. Було розчищено територію, вивезено завали і сміття, позначено і встановлено 50 могил з бетонними хрестами, пофарбованими в білий колір, зроблено огорожу з розколотих базальтових каменів, на місці каплички встановлено хрест, зроблено центральну алею і прибрано територію навколо цвинтаря. Роботи виконували скаути з загону ZHP у Зґєжі. Цвинтар займає площу 23 х 28 м.

У наступні роки цвинтар перебував під постійною опікою скаутів. З 2017 року цей догляд фінансується Міністерством культури і національної спадщини в рамках міністерської програми "Місця національної пам'яті за кордоном".