Під час евакуації тюрми НКВС у Бжежанах у червні 1941 року частину тіл вбитих в'язнів скинули в річку Злата Липа. У селах, через які протікала річка, впізнані тіла виловили і поховали на місцевих кладовищах. Група невпізнаних тіл, переважно поляків, чиї сім'ї на той час вже перебували в сибірських таборах, допливла аж до села Саранчуки біля Підгаєць. Трупи зупинилися біля шлюзу на річці. Місцеві жителі викопали тіло і поховали його в братській могилі на цвинтарі поруч з православною церквою в центрі села. У цій могилі, ймовірно, було поховано 16 осіб, у тому числі Леонард Баджорек, учасник боїв проти німців у вересні 1939 року.

Могила добре доглянута, але на ній не було і немає польського акценту. Поруч поховані члени Української повстанської армії, тому з обох боків могили майорять українські прапори - синьо-жовтий і чорно-червоний. Напис українською мовою говорить (у перекладі на польську): "Вічна пам'ять / братам - жертвам / сталінських репресій / 1941".