Коротка біографія Зофії Стрийської Народилася 13 травня 1891 року в Кракові як Зофія Анна Любанська. Вона була найстаршою з шести братів і сестер, дочкою Тадеуша Гжимала Любанського, президента Краківської торгової палати, та Анни, уродженої Скшиньської. Вже в дитинстві Стриєнська виявила мистецьку пристрасть, яку розвинула, вивчаючи малювання та прикладне мистецтво у Школі образотворчого мистецтва для жінок Марії Нєдзельської. У жовтні 1911 року вона виїхала до Мюнхена, де під виглядом чоловіка, використовуючи особистість свого брата Тадеуша, розпочала навчання в Академії образотворчих мистецтв.


Творчість Перша виставка картин Зофії Стриєнської відбулася 1912 року в Товаристві друзів красних мистецтв у Кракові. Її успіх і позитивні відгуки в пресі сприяли популяризації творчості художниці. Невдовзі Стриєнська почала отримувати перші замовлення.

Свої мистецькі пристрасті вона реалізовувала у багатьох сферах: окрім живопису, займалася книжковою ілюстрацією, графічним дизайном, сценографією та дизайном костюмів. Тематика її робіт ґрунтується на патріотичних мотивах, натхненні фольклором - звичаями та народними обрядами, а також слов'янськими віруваннями та пантеоном їхніх божеств.


Успіх за кордоном У 1925 році Зофія Стриєнська була серед художників, які представили свої роботи на Міжнародній виставці декоративного мистецтва та художньої промисловості в Парижі. Стриєнська отримала аж чотири Гран-прі (за живопис, плакати, текстиль та ілюстрації), а також почесний диплом у відділі виготовлення іграшок. Вона також була нагороджена Лицарським хрестом Почесного легіону. Це визнання сприяло отриманню важливих державних замовлень, у тому числі на пару монументальних картин "Вогонь і вода" для польського посольства в Софії, а також на оформлення інтер'єру трансатлантичного лайнера M/S Batory.

Еміграція Незважаючи на свою титанічну працю, Зофія Стриєнська протягом усього життя боролася з фінансовими проблемами. Після війни вона вирішила покинути Польщу. Оселилася спочатку в Парижі, а потім у Женеві, де вже жили її троє дітей.

Повоєнна творчість Стриєнської була значною мірою повторенням попередніх робіт і не мала значного впливу на сприйняття її творчості в Польщі. Масове поширення мотивів її гравюр, зокрема на обгортках шоколаду, порцелянових тарілках і листівках, призвело до зниження інтересу і навіть девальвації її творчості. Як наслідок, Стриєнська повільно почала відходити у небуття.

Зофія Стриєнська померла 28 лютого 1976 р. Її могилу на цвинтарі Шен-Бур у Женеві прикрашає дерев'яний хрест у закопанському стилі, спроектований сином Стриєнської Яном.


Рецепція картин Стриєнської Перебуваючи в еміграції, Стриєнській довелося шукати нову аудиторію для своєї творчості. З точки зору тематики, вона переважно створювала оригінальні репліки довоєнних творів, широко відомих за кордоном завдяки численним репродукціям. Серед реципієнтів її робіт були передусім представники польських емігрантських громад у Франції та США.

Важливою новою темою, яку художниця розвинула під час перебування за кордоном, були релігійні картини, створені на замовлення для костелів у Франції, Німеччині та Італії. Дві її картини опинилися у вівтарях французьких костелів.

Сьогодні картини Зофії Стриєнської можна знайти в багатьох колекціях у Польщі та по всьому світу, зокрема в Польському музеї в Америці, де експонується вівтарна картина під назвою "Воскресіння" з колекції, зібраної в Чикаго єпископом Альфредом Абрамовичем.