Ян Жак (1884-1961) народився у Бжежанах. З 1896 року жив у Бразилії, куди емігрували його батьки. Отримав державну стипендію від Сантоса Андраде, завдяки якій закінчив Художньо-промислову школу в Куритибі (1898-1901). Потім навчався в Академії образотворчих мистецтв у Ріо-де-Жанейро з 1901 по 1902 рік. У 1903 році наступним етапом його освіти стала поїздка до Європи. Там він навчався в Королівській академії витончених мистецтв у Брюсселі. Його вчителем був Чарльз Ван дер Стаппен. У Брюсселі він пробув до 1910 року, тоді ж закінчив навчання з відзнакою. Після смерті свого вчителя повернувся до Бразилії з метою заснувати власну студію, що йому так і не вдалося. У 1912 році прибув до Парижа, де прожив 10 років. Там він навчався в Академії витончених мистецтв. У 1922 році повернувся до Бразилії, оселився в Ріо-де-Жанейро і прийняв бразильське громадянство. Автор численних скульптур, зокрема пам'ятника "Сіяч", створеного на замовлення польської громади на честь перших польських поселенців. З 1940 року був професором Академії образотворчих мистецтв у Ріо-де-Жанейро, де працював до самої смерті.