Костел святого Йосипа в Подгорцях, фото Сергій Венцеславський, 2019
Ліцензія: CC BY-SA 4.0, Джерело: Wikimedia Commons, Умови ліцензії
Альтернативний текст фотографії
 Надішліть додаткову інформацію
ID: POL-001591-P

Костел святого Йосипа в Подгорцях

ID: POL-001591-P

Костел святого Йосипа в Подгорцях

Варіанти назви:
Cerkiew pw. błogosławionego Mykoły Czarneckiego i nowomęczenników cerkwi ukraińskiej

Костел у Підгірцях спочатку був замковим (тобто в певному сенсі приватним) і лише згодом став парафіяльним. У 18 столітті великий гетьман коронний Вацлав Пйотр Ржевуський, який володів селом, хотів включити костел у концепцію палацово-паркового ансамблю. Ржевуський був добре поінформованим, але також глибоко захопленим архітектурою меценатом, який добре розумів всю складність і звивистість цієї справи. Крім того, він знав, кого найняти. Окрім загадкового Чарльза Романуса, який підписувався як "C. Romanus", у проекті брали участь ще кілька справжніх майстрів. Найголовнішим серед них був Жан Лукас де Ту де Сальверте, який був не лише вчителем гетьманських синів, а й художником. Можливо, саме завдяки його пропозиціям будівля набула естетичного вигляду. Сад спроектував Йоганн Крістіан Сейдель. Скульптор Себастьян Фесінґер, художники Шимон Чехович і Лукаш та Антоні Смуґлевич відповідали за дизайн інтер'єру.

На жаль, Друга світова війна призвела до серйозних пошкоджень будівлі. Артилерійський обстріл у 1944 році спричинив пошкодження купола та деяких елементів. Після захоплення Подгорця радянські солдати вчинили акти вандалізму та крадіжки, характерні для їхнього менталітету. На щастя, значна частина обстановки вціліла.

Його забрали переселенці-поляки. У серпні 1945 року парафію закрили. Після здобуття Україною незалежності костел перебуває в управлінні Львівської галереї мистецтв.

З 2013 року будівля належить Греко-католицькій церкві. У 2021-2022 роках за кошти державної програми "Велике збереження" у храмі були проведені протиаварійні роботи. Вони включали заміну покрівлі, вхідних сходів та зміну зовнішнього тинькування.

Архітектура

Стилістично чітко простежується схильність Ржевуського до продуманих форм. Варто розглядати садибу в Підгірцях в цілому, хоча сам костел є дуже цікавою спорудою. Над високим колонним портиком домінує ротонда, увінчана куполом. На фризі напис: IN CULTUM DOMINI DEI NOSTRI EXODI X. З іншого боку, будівля чудово вписується в палацово-паркову композицію. Він був включений, в певному сенсі, як відображення головної будівлі на іншій стороні проспекту. Будинок є першим прикладом класицистичної польської архітектури. Таким чином, Ржевуський майже на півстоліття випередив Варшаву чи Пулави.

Інтер'єр костелу - це окрема глава. Він настільки ж ретельний, як і його загальний дизайн. З іншого боку, він чудово йому відповідає. Це не лише чудові скульптури Себастьяна Фестінгера, картини родини Смуглевичів чи полотна Чеховича. Це також витончена столярна та теслярська робота.

До найважливіших елементів, пов'язаних з оздобленням костелу та його околиць, належать також скульптури:

- Скульптура, що зображає святого Петра, розташована на фасаді будівлі,

- Скульптура, що зображає (найімовірніше) Марію, розташована на фасаді будівлі,

- Скульптура із зображенням святого Йосипа, розташована на фасаді будівлі,

- Скульптура із зображенням святої Анни, розташована на фасаді будівлі,

- Скульптура, що зображає святого Вацлава, розташована на фасаді будівлі,

- Скульптура святого Онуфрія, розташована на фасаді будівлі,

- Скульптура святого Онуфрія на території костелу,

- Скульптура Антонія Падуанського на території храму,

- Скульптура св. Івана Непомуцького на церковному подвір'ї,

- Скульптура святого Каєтана Тьєна на церковному подвір'ї,

- Дві колони зі скульптурами, що зображують постаті: Богородиці Непорочної, Святого Йосипа.

Час створення:
1766
Автори:
Karol Romanus (architekt; Podhorce), Jean Lucas de Toux de Salverte (malarz; obwód lwowski)
Бібліографія:
  • Jan K. Ostrowski, „Kościół parafialny p.w. Św. Józefa w Podhorcach”, [w:] „Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich Rzeczypospolitej”, cz. I: „Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego”, red. Jan K. Ostrowski, Kraków 1993, t. 3, s. 89-98.
Автор:
Michał Dziadosz
Дивитися більше Текст перекладено автоматично

Пов'язані проекти

1
  • Kościół pw. św. Józefa w Podhorcach
    Katalog poloników Дивитися