З 29 липня по 6 серпня 1920 року під Бродами точилися запеклі бої між поляками та більшовиками. Завданням польських солдатів було оточити та ліквідувати 1-шу Кінну армію Семена Будьонного. Бої були дуже запеклими і кровопролитними, але через зміну планів польським командуванням поставленої мети досягти не вдалося. Велику доблесть проявила 18-та ДП генерала Карлічки-Крайовського. Загалом у боях загинуло близько 3 000 польських солдатів.

Більшість полеглих поховали на міському цвинтарі, створивши найбільший військовий квартал в Україні.

У міжвоєнний період квартал був розділений на дві частини, посередині яких знаходилася могила невідомого солдата з хрестом Virtuti Militari та написом: "Невідомому / 1914-1920 / солдату". На бетонних могильних хрестах були металеві таблички з даними похованих.

У вересні 1939 року радянські солдати намагалися зруйнувати головний пам'ятник, але через його масивність зупинилися на руйнуванні. З хрестів на солдатських могилах були зірвані майже всі таблички з написами. Після Другої світової війни праву частину цвинтаря безповоротно знищили, забудувавши її новими похованнями.

У 1995 році влада міста Броди дала дозвіл Польському товариству догляду за військовими похованнями у Львові на впорядкування цієї частини цвинтаря. Відтоді цвинтар поступово впорядковується, до робіт також долучилися різні польські товариства. В рамках цієї роботи плита на честь Невідомого солдата була повернута на колишнє місце, могильні хрести поступово замінюються на нові (їх залишилося близько 1250), територія впорядковується, а дика рослинність видаляється. Наразі могили солдатів безіменні, лише на одному хресті збереглася оригінальна довоєнна табличка з написом "Тут спочиває солдат Війська Польського Женко Францішек, який загинув у 1920 році".

У 2018 році роботи з впорядкування цієї ділянки були профінансовані Міністерством культури і національної спадщини в рамках міністерської програми "Місця національної пам'яті за кордоном".