Чудовий надгробок розташований у великій родинній каплиці з криптою. На ньому натуралістично відтворено сцену з жінкою, що лежить на антикварному ліжку, і маленькою дитиною біля неї.

Дружину римського дипломата Енедіна Санну, яка померла у 1873 році у віці 23 років, увічнив різцем один з найвідоміших польських скульпторів Риму 19 століття, який оселився тут з 1855 року. Модель гробниці була нагороджена на Всесвітній виставці в Парижі в 1878 р. У Римі вона здобула велику славу, через неї до майстерні Бродського навіть приходили натовпи людей, вона широко вихвалялася в пресі (були навіть поетичні інтерпретації) і донині залишається однією з найбільш відвідуваних гробниць на найбільшому римському кладовищі. У ньому митець розвинув концепцію свого попереднього надгробка іншої молодої померлої красуні, Лаури Пшездзецької (з Чарного Острова на Поділлі, нині Кам'янець-Подільський). Проект останньої, виконаний у римській майстерні Бродського, став дуже популярним і приніс йому популярність, завдяки чому маркіз Джузеппе Санна обрав його як зразок для пам'ятника своєї дружини. Сентиментальна композиція, багаторазово повторювана в тогочасній академічній скульптурі (жінка, що лежить на ліжку, біля неї дитина, що вносить жанровий акцент), тут стала полем для надзвичайного прояву техніки Бродського. "Все тут передано з натуралістичною увагою до кожної деталі, незмірно багатої тут, до кожної складки, оборки чи зморшки на тканині. Надзвичайна делікатність і чистота різця означає, що мармур втратив свою кам'янисту вагу, набравши форму уявної художником різноманітної за видом і фактурою матерії" (Марія І. Квятковська). Втім, у надто легкій ефектності Бродзькому дорікав його сучасник Генрик Сенкевич.