Суворий фасад бенедиктинського костелу, спроектований Єжи Фачинським, оживляє великий барвистий фриз-тимпанон над головним входом. Найбільший за розміром керамічний витвір Коссовського відсилає до колосальних романських тимпанів із зображенням Страшного суду (що може бути пов'язано з бенедиктинською фундацією), але являє собою наївно-гротескну стилізацію, характерну для художника.

Над входами до церкви тягнеться довгий напис: "+Він прийде знову зі славою судити живих і мертвих + Царству його не буде кінця". Також легко помітити старомодний підпис майстра: "Kossowski Fecit A.D. 1963". Симетрія монументальної сцени позначена великою фігурою Христа на троні, за яким відкриваються кола хмар з ангелами, що сурмлять у сурми. Зліва - Спасителі, що моляться, у супроводі летючих фігур архангелів із сурмами; справа - фрагментарні фігури проклятих, за якими тягнеться стіна пекла, зображені в манері, близькій до кубістичного живопису. У постатях ангелів, з іншого боку, можна, можливо, розгледіти відголоски стилізації Яна Щепковського з його знаменитої паризької каплиці 1925 р. Деякі ідеї деформації фігур та облич, з іншого боку, нагадують рішення Пабло Пікассо періоду "Герніки" або монументальний мексиканський живопис 1930-1940-х років. Експресивне навантаження - відповідне до теми - і використання геометричних спрощень, а також ритмізація, разом з чітко розподіленою (в тому числі і з точки зору кольору) композицією величезної сцени, роблять цю роботу унікальною у творчості Коссовського. Набагато ближчим до його звичного стилю є керамічне розп'яття, що висить у церкві в Лейланді. Незважаючи на різноманітні подібності до явищ сучасного світового мистецтва, "Страшний суд" не справляє враження незв'язності.