Мюнхенський епізод Юзефа Брандта

У 1863 році Юзеф Брандт розпочав навчання в Королівській академії мистецтв у Мюнхені, після короткого періоду навчання в майстерні паризького академічного живописця Леона Коньє (1794-1880). У столиці Баварії він навчався, серед інших, у німецького живописця історичних сцен Карла Теодора фон Пілоті (1826-1886) та у видатного німецького баталіста Франца Адама (1815-1886). За кілька років він здобув велике визнання серед мистецтвознавців і колекціонерів у Німеччині завдяки своїм батальним полотнам із зображеннями вершників.

Майстерня на Шванталерштрассе, 19

Наприкінці 1874 - на початку 1875 року Брандт орендував майстерню в Мюнхені у щойно завершеній неоренесансній будівлі на Шванталерштрассе, 19. Художник користувався цим приміщенням до кінця своїх днів. П'ятиповерховий будинок був зведений у 1866 році німецьким майстром-каменярем Францом Кілем у районі Людвігсворштадт, неподалік від Старого міста та Нової Пінакотеки. Ательє швидко стало важливим пунктом на туристичному маршруті Мюнхена. Його орендар роками збирав предмети старовини, частково купуючи їх у збіднілих шляхтичів та інших митців під час своїх численних подорожей Польщею, Україною, Волинню, Поділлям і Бессарабією. Таким чином він зібрав унікальну колекцію східних предметів, яку використав для створення оригінального, ретельно спланованого облаштування своєї майстерні.

Ательє, яке винаймав художник, складалося з чотирьох кімнат. У найбільшій кімнаті, живописному салоні Брандта, підлогу прикрашав перський килим, а стіни були обтягнуті пурпуровим турецьким шатром, на якому були виставлені зброя, частини обладунків і сідло. Біля входу стояли мольберт з картинами та книжкова шафа з малярським приладдям, завішана фіранкою. Сусідню майстерню займав земляк Брандта, творець реалістичних батальних полотен Владислав Шернер (1836-1915). За відсутності Брандта Шернер доглядав за майстернею і показував її відвідувачам. Кімната, яку займав Шернер, мала передусім репрезентативну функцію, і, окрім збруї, східних речей та музичних інструментів, тут була велика бібліотека. Третя кімната була так званою зброярнею, повною прапорів та обладунків, а в останній кімнаті зберігалися костюми та реквізит - все це використовувалося для організації композицій картин.

Брандт працював у мальовничому просторі, який був для нього важливим джерелом натхнення, а також місцем для спілкування з колегами та професійних зустрічей з клієнтами, мандрівниками і членами правлячої королівської родини, зокрема з герцогом Баварії Люитпольдом (1821-1912). Цікаво, що з 1860-х років міські путівники містили адресу, а також години роботи майстерні Брандта серед місць, які варто відвідати. Слава про це місце дійшла і до Польщі, де у 1876 році варшавський журнал "Kłosy" опублікував детальну розповідь письменника Юзефа Ігнація Крашевського (1812-1887), який мешкав у Дрездені. Фотографії студії були широко розповсюджені на рубежі 20-го століття в альбомах і журналах Німеччини та Польщі.