Інформація про об'єкт : "Львівський щорічник" дає можливість опублікувати здобутки 30-річної суспільної діяльності Львівського інституту, в тому числі з історії південно-східного пограниччя, зокрема Львова. Це джерело інформації про життя колишніх мешканців цих земель та поляків, які нині проживають у межах України. Цьогоріч щорічник поповнився новим розділом під назвою "Джерела до історії Львова та пограниччя". Таким чином, змістовий макет Щорічника 2021 року матиме наступний вигляд:

Завершені праці:
Проєкт є продовженням "Львівського щорічника", що виходить з 1991 року. "Львівський щорічник 2021", зберігаючи нинішнє єдине графічне оформлення та змістове наповнення, буде розширений за рахунок нового, надзвичайно важливого розділу - "Джерела до історії Львова та південно-східного пограниччя". Це буде публікація рідкісних джерельних документів, які часто знаходяться за кордоном або взагалі не відомі, що має велике значення для наукових досліджень, а також для створення і реалізації програм "охорони польської національної спадщини за кордоном". Серед іншого, у "Львівському щорічнику 2021" буде опубліковано унікальний документ, віднайдений співробітниками Львівського інституту - "Німецький звіт про першу радянську окупацію 1939-41 рр.", а також документи, щоденники та сімейні фотографії родин Бєлецьких, Кручковських та Фельдманів, пов'язані з історією Великого театру у Львові.

Результатом виконання завдання є збір дослідницького матеріалу для науковців та студентів, які займаються темою "культурної спадщини пограниччя", а також ознайомлення ширшого кола зацікавлених цією темою (спільноти "пограниччя") із зв'язками Львова та пограниччя з історією польської нації, а передусім із впливом та значенням львівської науки та культури для сучасного образу держави та нації. У першій секції, серед іншого, професор А. Редзік нагадає про роль львівських правників у розбудові основ державного устрою Другої Речі Посполитої, професор У. Совіна - про роль львівських правників у розбудові державного устрою Другої Речі Посполитої, проф. Совіна історію львівського водогону (одного з найсучасніших у Європі), який у 21 столітті відремонтували польські фахівці з Сілезії, а український історик Юрій Смірнов продовжить серію "Історія церков на пограниччі". Чудовою історичною цікавинкою є стаття професора Януша Пєзди про "леополітів" у Польській бібліотеці в Парижі. У другій секції, серед інших, д-р Маріуш Ольбромський представить портрет архієпископа Мар'яна Яворського (великого подвижника у справі захисту польської спадщини у Львові), а Богдан Каспрович - "Історію Великого театру" на основі щоденників та сімейних фотографій. Третій розділ містить надзвичайну "родзинку" - віднайдений в архівах документ, який ніколи раніше не публікувався, а саме "німецьку розповідь про період першої радянської окупації Львова". Четвертий розділ містить інформацію про надзвичайно насичену і важливу діяльність Товариства любителів Львова і південно-східного пограниччя у справі порятунку "кресової спадщини", а також не менш важливу розповідь вчительки Христини Краснопольської про польські суботні школи в Україні. П'ятий розділ містить рецензії, зокрема на продовження серії "Silva rerum" Мацея Мішковця, рецензії на книги - "Львівські трамваї 1880- 1944". - Шайнер і Рехлович, "Dada, Iłła, Kika" - Еви Дашевської про львівські зв'язки родин Ілаковичів та Дашевських, "Коханський Львів" - д-ра Анджея Штеліги та ін. Якісний результат проекту забезпечила участь непересічних авторів - визначних науковців, які є визнаними авторитетами у дослідницькій роботі з історії Кресів та не менш визначний склад редакційної колегії на чолі з д-ром Кшиштофом Смоланою. Пошук, публікація та аналіз фахівцями джерельних документів у країні та за кордоном, безсумнівно, матиме величезне значення для подальшої науково-дослідницької роботи у сфері "захисту польської культурної спадщини за кордоном".

Фінансування: Програма Міністра культури і національної спадщини "Охорона культурної спадщини за кордоном".

Більше про проект: https://polonika.pl

• Instytut Lwowski Fundacja Ochrony Dziedzictwa Kulturowego Kresów Wschodnich, realizacja w roku 2021.