Під час перебування в Парижі Фредерік Шопен подружився з видатним угорським композитором Ференцем Лістом. Важко однозначно оцінити, який вплив на інтерес угорців до музики Шопена мав факт дружби з «національним композитором». Проте у столиці Угорщини ми можемо побачити особливу повагу до вшанування пам’яті нашого видатного співвітчизника. Популяризатором його творчості, зокрема й у Будапешті, був сам Ліст.

Найвідомішим і найцікавішим з художньої точки зору є, безсумнівно, пам’ятник у Геделльо, створений угорським скульптором Еде Марго у 1929 році в результаті конкурсу, оголошеного в середині 20-х років XX століття владою Будапешта. Скульптура Шопена мала бути встановлена в саду Горват-керт, однак характер твору, у якому поруч із Шопеном ми бачимо пару молодих оголених людей — жінку та чоловіка, занурених у екстатичний, наполовину еротичний, наполовину музичний, танцювальний порив, а може, й екстатичний непритомний стан, викликав суперечки. Спочатку відмовилися придбати твір і виставити його на загальний огляд. Можливо, причиною відмови стала не лише «непристойність», а й стилістика сецесії, яка наприкінці 1920-х років була вже сильно застарілою. Зрештою, у 1931 році місто придбало пам’ятник, а його бронзовий відлив було встановлено подалі від центру міста, на площі Сент-Ласло в районі Кебанья. Пам’ятник Шопена, незважаючи на іншу композицію, міг бути натхненний скульптурою Шопена в парку Монсо в Парижі.

У 1948 році пам’ятник, ймовірно, визнали надто вульгарним і таким, що не відповідає соціалістичній естетиці, і демонтували, плануючи використати його — разом з іншими — для створення пам’ятника Сталіну. На щастя, Ференц Палфальфі, засновник і голова Угорського товариства імені Фредеріка Шопена, дізнався про це і сховав скульптуру. Невідомо, коли саме пам’ятник опинився в палаці Каройї, пізніше — у Музеї Кісцеллі, потім у приміщенні Будапештської галереї в Сулісапі та, нарешті, у Саду скульптур у Сентендре. 12 грудня 1983 року пам’ятник було встановлено в парку біля музичної школи в Геделльо, що носить ім’я Фредеріка Шопена. У 2009 році було прийнято рішення про реставрацію, яку завершено у 2010 році (за фінансової підтримки міста Геделле та Польського інституту в Будапешті), після чого пам’ятник було знову відкрито. Тоді було змінено місце розташування пам’ятника: спочатку він стояв у внутрішньому дворику школи, а зараз знаходиться перед входом.

Пам’ятник зображує Фредеріка Шопена, що сидить за фортепіано, зосередженого на грі. Голова композитора злегка нахилена над інструментом, а руки, активно залучені до гри, лежать на клавіатурі. Він одягнений у довгий плащ, контури якого повторюють форму тіла. Поруч із Шопеном стоїть оголена пара — жінка та чоловік — у динамічній позі. Чоловік нахилений вперед, тулуб його злегка повернутий у бік жінки. Його ліва нога витягнута назад, а права, на яку припадає більша частина ваги, зігнута в коліні. Ліва рука спрямована назад, а права піднята до рівня плечей і зігнута в лікті, спрямована до жінки; на долоні лежить його голова. Жінка стоїть на колінах збоку, з лівою ногою, злегка відведеною назад, голова відкинута назад, а волосся вільно спадає на спину. Руки підняті вперед. Пам’ятник розташований на гранітному постаменті, на якому спереду викарбувано напис «ШОПЕН». Еде Марго також створив бюсти Шопена.

Другий будапештський пам’ятник Шопену був споруджений на початку 60-х років XX століття і розташований у тодішньому парку Чайковського в X районі. Парк виник у результаті перепланування території навколо колишньої вілли Дрегера. Пізніше назву цієї території було змінено на «Парк Чайковського», де, серед іншого, розташовані концертна естрада та пам’ятники відомим композиторам, зокрема Фредеріку Шопену. Вапнякова скульптура була відкрита в 1961 році, а її автором є угорський скульптор Янош Коньорчик.

Третім і водночас найдавнішим слідом, пов’язаним із Шопеном, є скульптура Ріхарда Фюреді «Полонез», встановлена у 1866 році в концертному залі «Вігадо». Вона увічнює концерти полонезів Шопена, які виконував Ліст. Цей угорський композитор не тільки написав книгу, присвячену Шопену, але й, як кажуть, подарував Національному музею мармурову скульптуру лівої руки Шопена. У 1837 році він також замовив у швейцарського художника Антуана Бові рельєфний портрет Шопена, який, як вважається, сьогодні знаходиться в Музеї Ліста.

У будівлі Музичної академії знаходиться бронзовий портрет Шопена, автором якого є Ксавер Дуніковський. А Зігфрід Понграч (1872–1929) є автором бюста Шопена, який знаходиться в Угорській національній галереї. А пам’ятник 2011 року розташований у парку Горват-керт у районі Крістінаварош, де спочатку мав стояти пам’ятник Еде Марго. Це репліка бюста композитора 1899 року авторства Болеслава Сиревича, який стоїть у Люксембурзькому саду в Парижі.

У 2023 році в Будапешті було встановлено «розумну лавку», яка не тільки вимірює температуру та рівень забруднення повітря, а й дає змогу прослухати уривки творів Шопена та Ліста.