У Норильську, біля підніжжя гори Шмідта (названої на честь геолога 19 століття), знаходиться кладовище жертв Норилагу - комплексу таборів ГУЛАГу, створеного і керованого НКВС. У цих таборах утримували в'язнів і засланців різних національностей, зокрема литовців, латишів і поляків. Сьогодні цвинтаря не існує, його зрівняли з землею. Відомо, що померлих лаґерів ховали в різних місцях Норильська та його околиць - не лише на вищезгаданому кладовищі, а й іноді на робочому місці, де вони померли.
У 1990-х роках на неіснуючому кладовищі з'явився меморіал - колишні в'язні з Литви та Латвії встановили два дерев'яні хрести, а з ініціативи російської асоціації "Меморіал" була встановлена православна каплиця і насипана могила, увінчана дерев'яним православним хрестом, в яку були покладені останки, змиті водою, що стікає з вершини гори. У 1993 році планувалося спорудити пам'ятник похованим тут полякам, але ця ідея не була реалізована. У 1996 році Барбара і Єжи Біяк з Варшави на власні кошти встановили меморіал жертвам Норильських ГУЛАГів. Проект меморіалу розробив Станіслав Ґєрада. Пам'ятник був освячений 28.07.1996 р. пастором красноярської парафії в присутності православного священика Норильська. Пам'ятник має динамічну форму - до неба на висоту 12 м здіймаються залізничні колії, до них ланцюгами прикріплені невеликі хрести і залізничні шпали, на шпалах розміщені невеликі таблички з встановленими даними загиблих. Напис свідчить: "І якщо я забуду їх, то і ти, Боже, на небесах, забудь мене. / Пам'яті всіх поляків, які залишилися на цій землі. Нехай спочивають з миром. Співвітчизники". У 2001 році вшанування пам'яті було завершено - на одній з його сторін розмістили 6 дощок з 92 іменами польських військовополонених.

Упорядник Т. Захара / MKiDN, VI 2025

Teresa Zachara (MKiDN)