У Великій Інті існував ГУЛАГ, який перебував під управлінням НКВС і належав до системи таборів "Воркутбуду". У червні 1940 року баржею з Козви сюди прибув транспорт із 800 в'язнями - переважно поляками з Мінська. Вони закінчували будівництво місцевого табору. Через кілька днів прибув другий транспорт із близько 1 000 осіб, також переважно поляків. В'язні працювали на вирубці лісів, осушенні боліт, розкритті вугільних пластів і копанні шахт. З вересня 1941 року почалися групові звільнення поляків. Із заслання повернулися лише одиниці - решта померли від голоду та виснаження від нелюдської праці. Однією з жертв табору став Юзеф Дзенґелевський (1891-1941), який помер від запалення легенів у грудні 1941 року. Він був похований, як і багато інших ув'язнених, на табірному цвинтарі.
Цвинтар закрили у 1956 році у зв'язку з ліквідацією табору. Сьогодні майже вся територія колишнього некрополя знаходиться під водою. На березі водосховища збереглося кілька металевих цвинтарних хрестів і фрагменти огорож. У 2004 році син Йозефа Тадеуш встановив на березі річки пам'ятний хрест на честь свого батька, який був тут похований. Напис на ньому говорить "Юзеф Дзенґелевський (Jozef Dzięgielewski) народився 21 грудня 1891 р., помер 20 грудня 1941 р. Спочиває у Великій Ікві. Мир його душі".

Упорядник Т. Захара / MKiDN, VI 2025

Teresa Zachara (MKiDN)