У 1918 році на цвинтарі Антоколя були поховані німецькі та російські солдати, загиблі у Першій світовій війні. Пізніше біля німецького цвинтаря було створено Цвинтар польських солдатів, загиблих і померлих у 1919-1921 роках у польсько-більшовицькій війні. Тут спочивають 1 626 солдатів, які загинули в бою або померли пізніше від ран і хвороб. На це кладовище перепоховали солдатів з інших кладовищ в околицях Вільнюса, наприклад, з Бурбішок в муніципалітеті Тракай і з Поспєшки.
Польські квартали пережили Другу світову війну і комуністичний період, але не всі хрести з іменами збереглися до наших днів - деякі з них були знищені під час будівництва радянських меморіалів. У 1998-2005 роках Рада охорони пам'яті боротьби і мучеництва провела реставрацію кварталів за проектами Едварда Малаховича та Януша Смази. Досягнення згоди з литовською стороною щодо головного пам'ятного знаку зайняло дуже багато часу. Зрештою, центральний хрест було встановлено у 2005 році на пагорбі, що височіє над кватерніоном. Біля підніжжя хреста встановили гранітну плиту з написом: "На знак вшанування / солдатів Війська Польського / полеглих і померлих від ран / у боях проти більшовиків / у 1919-1921 роках / Шануймо їхню пам'ять! / Уряд Республіки Польща / Вільнюс 2005". Нижче такий самий напис литовською мовою.
Через розташування ділянки у горбистій та лісистій місцевості цвинтар піддається впливу зовнішніх факторів, внаслідок чого могили деградують. У 2022 році в рамках завдання, співфінансованого з програми Міністерства культури і національної спадщини "Місця національної пам'яті за кордоном", Фонд "Допомога полякам на Сході" розробив проект оновлення ділянки кладовища.

Упорядник Т. Захара / MKiDN, VI 2025