Під час Другої світової війни поляків, депортованих НКВС зі східних територій Республіки Польща, анексованих СРСР після 17.09.1939 р., примусово переселили до Мінської області. У 1940 році сім'я Левицьких опинилася серед депортованих. Сестра Єжи Левицького померла невдовзі після їхнього поселення, у 1940 році, а в 1944р. - його мати. Точне місце поховання цих людей та інших депортованих сюди поляків не встановлено.
У 2004р. Єжи Левицький, який був репатрійований до Польщі у 1946 році разом з іншими вихованцями дитячого будинку в Мінусинську, приїхав на місце свого заслання, щоб знайти могилу матері. На жаль, це не вдалося. Тож у 2007 році він встановив меморіал на старому католицькому кладовищі в пам'ять про всіх польських матерів і дітей, які загинули тут у засланні. Меморіал має форму неправильної вертикальної плити з білого каменю, встановленої на білій плиті. Навколишня територія вимощена плитняком і обнесена декоративною металевою огорожею. Напис російською мовою говорить (переклад): "Польським матерям і дітям, похованим у цій землі". У 2011 році на пам'ятнику було встановлено меморіальну дошку з ім'ям матері Єжи, Анелі Левицької.

Упорядник Т. Захара / MKiDN, VI 2025

Teresa Zachara (MKiDN)