Сезарія Бодуен де Куртене Еренкройц Єнджеєвичова (1885-1967). Народилася в інтелігентній родині в Тарту. Обидва її батьки були видатними вченими. Початкову освіту здобула частково у Кракові, частково у Санкт-Петербурзі. Завдяки лібералізації митного режиму змогла навчатися як вільна студентка на історико-філологічному факультеті Санкт-Петербурзького університету. У 1910 році вийшла заміж за Макса Васмера. Розлучилася у 1913 році. Вдруге вийшла заміж у 1916 році. Народила трьох дітей. З 1927 по 1935 рік працювала професоркою в Університеті Стефана Баторія у Вільнюсі. Там викладала етнографію та етнологію. З 1935 року чотири роки працювала у Варшавському університеті. Займалася діяльністю для жінок. Заснувала Польське жіноче об'єднання "Сподівання", завданням якого було об'єднати в одному середовищі жінок, які навчалися в петербурзьких університетах. Брала активну участь у Жіночому громадсько-трудовому союзі. Досліджувала народну культуру Вільнюського краю. Була засновницею Етнографічного музею у Вільнюсі, де створила колекцію народних тканин. Під час війни покинула Польщу, спочатку виїхала до Єрусалиму, а потім оселилася в Лондоні. Там у 1948 році вона заснувала Польську наукову раду у вигнанні (пізніше Польське наукове товариство у вигнанні).