Спецпоселення Монастирок було розташоване на малій Північній Двіні. З 1929 року тут жили розкуркулені селяни з України, Білорусі та південних регіонів Росії.

У 1940 році в занедбаних бараках розмістили польських громадян - так званих "поселенців" (близько 600 осіб), переселених з польських територій, приєднаних до СРСР у 1939 році. У 1941 році поляків вивезли до Казахстану.

Померлих між 1940 і 1941 роками поховали у сусідньому селі Приводино. Польська частина цвинтаря займала площу 150 квадратних метрів. За спогадами місцевих жителів, поляків ховали без трун, на могилах ставили хрести зі зв'язаних гілок. Кількість похованих тут примусових переселенців та інтернованих польських громадян невідома.

Сьогодні польська частина цвинтаря заросла лісом, а могили не збереглися.

У 2002 році з ініціативи директора Котласської загальноосвітньої школи № 4 А.І. Смоліної територія була розчищена учнями, а місця польських поховань позначені інформаційними табличками на деревах.

У червні 2012 року польська делегація з Тарнова встановила на цвинтарі тимчасовий пам'ятний хрест.