Окрім численних розп'ять, Хресних доріг та інших окремих елементів програми будівництва храму, художникові вдалося реалізувати у Франції кілька загальних декорацій, що іноді охоплювали як інтер'єр, так і фасад споруди. У цьому відношенні Нотр-Дам де Втіха можна вважати його шедевром і, водночас, абсолютно унікальним твором у сакральному мистецтві того часу: барельєфи і скульптури Ламбер-Рукі повністю перетворюють архітектуру храму зсередини і зовні, і тут проявляється весь репертуар художніх форм і засобів, якими користувався цей один з найвидатніших творців релігійного мистецтва Франції того часу. А також його типові форми, натхненні в цей період переважно народним мистецтвом і романською скульптурою. Його особисто рекомендував для виконання у Провансі письменник і політик Андре Мальро, а також вітражист Габріель Луар, з яким Ламбер-Рукі тісно співпрацював тут (як і в кількох інших церквах у цей період).

Невелика церква, спроектована Роже Вайяном, височіє на пагорбі Костебель, поруч із залишками колишнього лігурійського оппідуму, в парку, звідки відкривається вид на місто Ієр і Середземне море. Будівництво, розпочате у 1952 році, замінило старішу споруду 14 століття, яка була важливим місцем паломництва провансальців (зруйнована у 1944 році). Дзвіниця, що прилягає до фасаду, містить велику, струнку повнопластичну фігуру покровительки церкви, Марії з немовлям, одну з найбільших робіт Ламберта-Рукі, а на самому фасаді - барельєфи, що утворюють барвисту мозаїку з ребристою сіткою луарських вітражів - вільно розкидані мотиви з життя Марії: Відвідини, Благовіщення, Втеча до Єгипту, Успіння. Взаємопроникнення творів двох художників досягло тут чудового, цілісного ефекту, як у зовнішньому вигляді фасаду, так і в інтер'єрі. Вінчаючий карниз підкреслений по кутах і на поздовжніх стінах будівлі гротескними "звірами" - бетонними жолобами на кінцях водостічних труб.

В інтер'єрі: на завершенні лівої нави - барвисте графіті, обрамлене як окрема картина, з марійними сценами та дитинством Ісуса, інтегрованими в сітку геометричних форм; на стіні апсиди пресвітерії - рельєфні фігури 12 апостолів, двох риб та інших християнських символів у фризі (тут кольори дуже приглушені, майже повністю переважає сірий). Ці рельєфи демонструють залежність від африканського мистецтва, яке все ще надихало художника у міжвоєнний період. Крім того, у вівтарі на високому дерев'яному хресті встановлено бронзове розп'яття Ламберта-Рукі з характерними для нього видовженими пропорціями, за зразком романських скульптур.

У 2002 році в правій наві було додатково розміщено ще одне розп'яття Ламберта-Рукі (поліхромний гіпс, висота 75 см, розміщене на дошці, що висить на стіні), датоване початком 1930-х рр. Це був подарунок дочок художника, Леано і Мари Рукі.