За часів правління в Польщі династії Веттінів велике значення надавалося функціонуванню зв'язку між Варшавою та Дрезденом. З метою покращення передачі кореспонденції державного значення за наказом короля Польщі та курфюрста Саксонії Августа II Сильного (Фрідріха Августа I) було створено польсько-саксонський поштовий зв'язок. З 1722 року вздовж поштового маршруту почали встановлювати кам'яні дистанційні стовпи.

Засновником поштових стовпів у Саксонії був Адам Фрідріх Цюрнер (1679-1742), пастор, а також картограф у Скасі (нині район міста Гроссенгайн у Саксонії). Призначений географом до принца-курфюрста у 1716 році як член асоціації вчених (пізніше Академія наук у Берліні), він створив першу поштову карту герцогської Саксонії роком пізніше. З 1720 року він працював над створенням мережі кам'яних мильниць, а з 1721 року обіймав посаду польського (королівського) та саксонського (герцогського) прикордонного комісара. A. Ф. Цюрнер був не лише геодезистом і картографом, але й автором "Короткого керівництва для звичайної подорожі з Дрездена до Варшави" ("Kurze Anleitung zur gewöhnlichen Reise von Dreßden nach Warschau"), яке було опубліковане у 1738 році.

У той час під його наглядом і керівництвом були встановлені поштові мильні стовпи кількох типів: дистанційний, чвертьмильний, півмильний і мильний - при цьому півмилі поштової милі дорівнювали одній годині, а відстань становила 4531 метр. На кожному стовпі були викарбувані літери "AR" - монограма латинського імператора Августа Рекса (короля Августа). На противагу цьому, більш імпозантні дистанційні стовпи і сьогодні прикрашені гербами Республіки та Саксонії, увінчані польською королівською короною. На одній стіні такого стовпа вказувалися відстані до найважливіших міст і містечок на маршруті. Цікаво, що на стовпах також розміщувався знак поштового відділення - поштовий ріжок, який використовується і сьогодні.

За часів правління Веттінів на польському престолі між Польщею та Саксонією пролягали два основні шляхи:

північний - з Дрездена через Кенігсбрюк, Гойєрсверду, Бад-Мускау (пол. Mużakowo), Жари (нім. Sorau), Жагань (нім. Sagan), Глогов (нім. Glogau), Вшова (нім. Fraustadt), Лешно (нім. Lissa), Каліш (нім. Kalisz), Ленчицю (нім. Lęczyca) і Лович (нім. Lowicz) до Варшави

на південь - з Дрездена через Баутцен (пол. Budziszyn), Герліц, Болеславець (пол. Bunzlau), Легницю (пол. Liegnitz), Вроцлав (пол. Breslau), Олесницю (пол. Oels), Сичув (пол. Wartenberg), Пйотркув Трибунальський і Мщонов до Варшави .

Польсько-саксонський стовп у Баутцені (1725 р.) - технічні дані: пісковик; висота бл. 250 см

Польсько-саксонський поштовий стовп у Бад Белзігу (1725 р.) - технічні дані: пісковик; позолота і поліхромія

Польсько-саксонський поштовий стовп у Тумі (1727 р.) - технічні дані: пісковик; позолота і поліхромія; висота бл. 430 см

Стовп польсько-саксонської пошти в Обервізенталі (1730 р.) - технічні дані: пісковик; позолота і поліхромія; висота бл. 430 см

Польсько-саксонський поштовий стовп у Бад-Готлеубі-Берґґібюбелі (1731 р.) - технічні дані: позолота і поліхромія; висота бл. 430 см