Історична довідка

Будівництво костелу було завершене близько 1933 року, а освячення відбулося роком пізніше. Однак, плани зведення культової споруди на цьому місці з'явилися ще до Першої світової війни. У 1914 році дрогобицький парох, священик Ян Шалайка, виступив з ініціативою побудувати костел при польському садочку св. Ядвіги, яким опікувалися Сестри Серафині. На жаль, війна перервала зусилля, які відновилися лише в 1922 році, але знову були перервані з різних причин. Лише через вісім років, завдяки підтримці місцевих компаній, таких як "Нафта", "Полмін" і "Галичина", вдалося довести процеси до завершення.

Із завершенням будівництва виникла ідея створення в місті монастирської інституції. Завдяки зусиллям о. Казімєжа Котули, Товариство Охронок надало капуцинам земельну ділянку. Дозвіл на заснування монастирського будинку надав перемишльський єпископ Францішек Барда у 1934 році.

За досить короткий час монастир було збудовано, але його повне завершення відбулося у 1937 році. Паралельно добудовувався костел. Вівтар, наприклад, був готовий лише майже за день до початку Другої світової війни. Причиною цього були фінансові труднощі монастиря, які все ж таки вдалося подолати завдяки зборам, організованим мешканцями.

На жаль, у 1941 році до Дрогобича увійшла Червона армія, яка окупувала і пограбувала монастир. Капуцинам була передана невелика частина у користування.

Внаслідок подальших історичних потрясінь та армійських маршів монастирські приміщення були зайняті спочатку німцями, потім словаками, угорцями, а в 1944 році - знову радянською владою. Через рік більшість поляків покинули Дрогобич, але капуцини вирішили залишитися, бажаючи пастирськи підтримувати греко-католиків.

На жаль, нова радянська влада, кажучи сучасною мовою, не дозволила їм жити, тому останні брати вирішили переїхати до Кросно, забравши з собою частину обладнання. Монастир перетворили на казарми. Костел частково поділили для використання в адміністративних цілях. У 1996 році костел перетворили на гарнізонний, відреставрували і розширили.

Архітектура

Костел розташований у передмісті Дрогобича, на вулиці Войтовська Гора (колишня Польна). Пресвітерія орієнтована на захід. Будівля збудована на хрестоподібному плані. Довший рукав утворений однопролітною навою, а вужчий і нижчий однопролітний вівтар перекритий трибічним склепінням. Трансепт за шириною дорівнює наві. Церковна частина дещо відступає вглиб ділянки. Монастирська частина звернена до фасаду і розширюється в сторони.

По боках від вівтаря - квадратна в плані ризниця та дзеркальна прибудова. Фасад і бічні розкріповки рукавів трансепту одноосьові, завершені трикутними фронтонами. У фронтонах рукавів трансепту - круглі вікна. Дахи над костелом і притвором двосхилі (над апсидою - багатосхилий), вкриті бляхою. На перетині нави і бабинця - багатокутна ажурна дзвіниця, вкрита підйомним пірамідальним дахом, увінчаним хрестом.

Із заходу та півдня до костелу прилягають одноповерхові монастирські корпуси. Вся будівля збудована з цегли і потинькована. У костелі склепіння колисок виконані із залізобетону. У хрестовій частині - хрестові склепіння, у вівтарі - люнетні склепіння. Вікна переважно прямокутні, закриті стрілчастою аркою. Вхідні двері аналогічні. Підлога викладена керамічною плиткою у шаховому порядку.

Варто зазначити, що будівля зазнала численних перебудов. Хоча архітектура в цілому збереглася в межах первісного плану, кілька важливих елементів у масі та деталях з роками змінилися.