Стефан Шнук (1896-1986); вивчав хімію у Варшавському політехнічному університеті. Під час Першої світової війни служив у російській армії. 20 листопада 1918 року вступив до польської армії, отримав звання підпоручика, був призначений до так званого 1-го авіаційного батальйону і пройшов навчання на Вищих авіаційних курсах для офіцерів при новоствореній Військовій авіаційній школі. У листопаді 1919 року став пілотом-спостерігачем у 12-й розвідувальній ескадрильї. Брав участь у польсько-російській війні. З листопада 1936 року - командир Кадетської школи офіцерів ВПС у Дембліні. Потім в Авіаційному навчальному центрі № 1 у тому ж місті. У середині червня 1939 року був призначений командиром групи авіаційних шкіл. У вересневій кампанії командував авіацією та протиповітряною обороною в Армії "Краків". Після капітуляції через Румунію дістався до Франції, а потім до Великобританії, де під час Битви за Британію служив начальником штабу інспектора польських ВПС. У 1940-1942 роках у Канаді очолював польську військово-повітряну місію у Віндзорі. Після ліквідації місії повернувся до Лондона, а з серпня 1945 року був військовим і військово-повітряним аташе Польщі в Оттаві. Через невизнання польського уряду над Віслою його посаду було скасовано. Він знову повернувся до Великобританії, а після демобілізації в серпні 1947 року емігрував до Канади на постійне місце проживання. В Оттаві вступив на канадську державну службу і працював у Міністерстві національної оборони. Дослужився до звання бригадного генерала Королівських військово-повітряних сил Канади. Нагороджений орденом Virtuti Militari, двічі Хрестом Доблесті та Орденом Канади, найвищою цивільною нагородою Канади. Помер в Оттаві і похований на кладовищі Нотр-Дам.