Історія будівництва

Історія вілли на вулиці Портовій, 22 починається у 1936 році, коли Технічний відділ Вільнюської міської управи дав дозвіл на будівництво окремого будинку на відстані близько 30 метрів від лінії забудови вулиці, але через "багатий рельєф і пов'язані з цим труднощі у правильному плануванні ділянки та розташуванні будівлі" рекомендував проконсультуватися щодо проекту в Бюро міського планування. Власником нерухомості та інвестором був військовий лікар у званні полковника, комендант військового шпиталю в Антоколі д-р Антоні Кякшто та його дружина Станіслава Кякштова, юрист. Проект був замовлений відомому віленському архітекторові Яну Боровському, якого високо цінували особливо за його роботу в галузі охорони та збереження історичних пам'яток; плани були готові навесні 1937 року, і того ж року розпочалося будівництво. Автор проекту спочатку став керівником робіт, але через кілька місяців інший віленський архітектор, Ісаак Сморгонський, взяв на себе нагляд і довів проект до завершення. 29 серпня 1938 року Технічний відділ видав сертифікат про завершення будівництва двоповерхового житлового будинку об'ємом 1 385 м³, одночасно підтвердивши, що віллу почали використовувати. У ньому мешкали доктор Антоні Кякшто з дружиною та сином Євгеніушем, а також мати його дружини.

Доктор Антоні Кякшто

Хірург д-р Антоні Ізидор Кякшто (1884-1960) закінчив медичну освіту в Москві у 1909 році. Він оселився у Вільнюсі, де займався приватною практикою і працював у Військовому госпіталі, тісно співпрацюючи з медичним факультетом Університету Стефана Баторія. У 1936 році його призначили начальником госпіталю Вільнюської військової частини, на цій посаді він перебував до 1939 року. Доктор Кякшто брав активну участь у громадському житті міжвоєнного Вільнюса, будучи членом Вільнюської медичної асоціації та президентом гуртка ПХК, а також активним членом медичної спільноти.

Після початку Другої світової війни д-р Антоні Кякшто долучився до діяльності Комітету допомоги біженцям полякам у Вільнюсі. У віллі на вулиці Портовій мешкали численні орендарі, серед яких Людвік Семполінський, Едвард Джевонський, Леопольд Тирманд, Лешек Завіша, а також литовці: актор Юоазас Сіпаріс і директор Литовського державного театру Юхневічюс. Доктор Кякшто був заарештований НКВС у 1940 році і депортований вглиб СРСР. Його дружина Станіслава Кякштова померла у Вільнюсі 7 липня 1941 року.

Доктор Антоні Кякшто пережив війну і повернувся до Польщі у 1946 році; він жив в Ожарові, поблизу Варшави, де і помер у 1960 році.

Вілла - сучасна історія

Після Другої світової війни доля вілли доктора Кякшто на вулиці Портовій, 22 пов'язана з родиною Венцлів. У 1945 році простору квартиру на першому поверсі будинку отримав Атанас Венцлов - письменник, поет і політичний діяч, багаторічний депутат Верховної Ради Литовської Радянської Соціалістичної Республіки. Його син - Томас Венцлова, письменник і дисидент, активіст литовського правозахисного руху, почесний професор Єльського університету. Сім'я Венцлових жила на віллі до 1971 року.

Сьогодні будинок є резиденцією " Vençlovu-namai muziejus".

Архітектура

Вілла розташована на пологому пагорбі, схил якого укріплений невисоким підпірним муром з польового каменю, повз який до входу ведуть сходи. Будинок має різну висоту, мальовничу, асиметрично розчленовану форму і майстерно вписаний у пологий схил ділянки. Легка форма, відкрита до зелені, що оточує будинок, підкреслює вхід у передній частині, перед яким знаходиться глибока, відкрита тераса, вкрита пласким дахом.

Вілла є одним з найцікавіших прикладів модерністської архітектури міжвоєнного періоду у Вільнюсі та однією з небагатьох реалізацій тенденції органічного модернізму в місті.

Історична адреса: вулиця Портова, 22

Сучасна адреса: Pamėnkalnio g. 34