10.02.1940 року відбулася перша масова депортація поляків углиб СРСР, здійснена НКВС. Тоді зі східних прикордонних земель було депортовано близько 140 000 польських громадян. Поляки становили 70% заарештованих і депортованих, решту - білоруси та українці. Депортованими були переважно військові поселенці, державні службовці середньої та нижчої ланки, працівники лісової служби та залізниці, а також їхні сім'ї. Депортованих відправляли, зокрема, до Свердловської області. Погодні умови тут були дуже погані. Депортовані працювали на лісозаготівлях понад силу. Житлові поселення та режим праці мали гулагівський характер. Смертність цієї групи була найвищою з усіх і в перші місяці становила близько 3-4% від усіх депортованих на той час.

На Костоусівському кладовищі поховані десятки тисяч людей різних національностей, мешканців сусіднього Свердловська, які були репресовані радянським режимом. Серед них багато польських депортованих, які прибули сюди в 1940 році. У 1980-х або 1990-х роках на кладовищі був встановлений пам'ятник на честь загиблих. Цей пам'ятник був осквернений невідомими у 2023 році. - Хрест і таблички з написами польською та російською мовами були зняті (валун, до якого вони були прикріплені, залишився). Цей акт вандалізму мали пояснити російські служби.