Публікація професора Якуба Левицького представляє важливий фрагмент архітектурного ландшафту Львова міжвоєнного періоду. Її цінність полягає в тому, що вона представляє ландшафт модерністського міста короткого міжвоєнного періоду, творців цього ландшафту і те, що було і могло бути його майбутнім, але залишилося лише на проектних сітках архітекторів.

Коли між 1918 і 1939 роками відроджена Республіка Польща наздоганяла різні відставання, що виникли внаслідок тривалого перебування під розділами Росії, Пруссії та Австрії, існувало два центри для навчання архітекторів. Це були архітектурні факультети у Варшавській політехніці (з 1915 року) та у Львові, де такий факультет був створений ще 1872 року в місцевій політехніці.

Львівські архітектори знайшли свій шлях до всіх центрів відродженої Польщі: далеко на заході, у Великій Польщі, вони активно працювали у Верхній Сілезії, були співзасновниками міста Гдині, а також працювали у Варшаві. Місто Львів багато чим завдячує місцевим архітекторам. Економічний колапс після Першої світової війни був поступово подоланий на початку 1920-х років. У середині першого десятиліття 20-го століття спостерігається пожвавлення будівельного руху. Періодами найбільшої розбудови міста були 1923-1929 та 1932-1939 роки, а в 1937 році можна навіть говорити про будівельний бум.

Книга професора Якуба Левицького розповідає про архітектурне середовище і саму архітектуру Львова в цей період. На основі ґрунтовного аналізу публікацій та дослідження львівських архівів автор представляє архітектурний ландшафт міста у міжвоєнний період. Він представляє найважливіші тенденції у проектуванні нової архітектури, найважливіші інвестиції. Він також обговорює різноманітність архітектури, створеної в той час: від житла, через будівлі міських управлінь, шкіл, приватних підприємств, до костелів.

Автор: Якуб Левицький

Рік публікації: 2021

Кількість сторінок: 544

Палітурка: М'яка

Формат: А4

ISBN: 978-83-66172-41-8