Ви коли-небудь замислювалися над тим, яким було життя поляків у Швейцарії протягом багатьох років? Існує з 1997 року. Фундація Гельвето-Полонікум, дослідницька установа, що базується у Фрайбурзі, може дати захоплюючі відповіді на ці питання. Ознайомтеся з його колекціями, серед яких виняткова збірка робіт недооціненого художника Яцека Стриєнського (Jacek Stryjeński) (1922-1961) .

Про Фундацію Гельвето-Полонікум

Заснована завдяки відданості та праці Людвіки та Яцека Сигнарських, фундація займається збором, збереженням, консервацією та розвитком колекцій, а також поширенням знань про присутність поляків у Швейцарії. Його велика колекція налічує десятки тисяч публікацій та близько 200 000 листів і документів. Фонд також може похвалитися вражаючою аудіовізуальною колекцією і сотнями об'єктів, пов'язаних з діяльністю поляків у Швейцарії з 19 століття.

Одним з головних магнітів, що приваблює відвідувачів до штаб-квартири Фонду на площі Гран-Плас, є колекція предметів, пов'язаних з солдатами 2-ї піхотної стрілецької дивізії, інтернованими у Швейцарії під час Другої світової війни, зокрема, роботи Яцека Стриєньського.

Яцек Стриєнський - історія художника, який розривався між мистецтвом і військовою службою

Яцек Стриєнський народився в родині "принцеси польського живопису" Зофії Стриєнської (1891-1976) та видатного архітектора Кароля Стриєнського (1887-1932). Хоча ніхто не заперечує його мистецьких досягнень у галузі сакрального та театрального мистецтва, він все ж залишається в тіні творчості своїх батьків, а його мистецький доробок все ще недостатньо визнаний.

Після розлучення Зофії та Кароля Стриєнських хлопчика виховував спочатку батько, а після його смерті - дядько Владислав Стриєнський (1889-1956). У 1939 році Яцек переїхав до матері. Під її керівництвом, як вільний слухач, протягом короткого часу відвідував студію графіки у Варшавській академії мистецтв.

Після початку війни був поранений осколковою бомбою в груди і праву руку, переніс дві операції. Після одужання вступив до 2-ї піхотної стрілецької дивізії у Франції. 22 червня 1940 року опинився у Швейцарії та був інтернований. Там він здобув освіту в Школі мистецтв і ремесел у Цюріху. У 1944 році потрапив до Франції, а потім до Італії, де опинився в таборі для інтернованих, де захворів на жовтяницю та малярію. Одужавши, він знову приєднався до армії Андерса, що дислокувалася у Франції. Деякий час відвідував заняття в Академії образотворчих мистецтв у Парижі. Завдяки швейцарському паспорту, отриманому його матір'ю, він переїхав до Швейцарії в 1946 році. Там він створив сім'ю з художницею та декораторкою Данутою Бурдецькою (1927-2013) і присвятив себе художній творчості.

Унікальна колекція творів Яцека Стриєнського

У колекції Фундації Гельвето-Полонікум можна помилуватися яскравими сценографічними проектами та ляльками, виконаними художником у 1950-х рр. Серед них - маріонетки, що зображують лицарів, східних вершників і принцесу, а також монументальна театральна карета, виконана в металі для Театру маріонеток у Женеві (Théâtre de Marionnettes de Genève). Надійна техніка скульптури в поєднанні з великою фантазією дозволила створити переконливі фігури та декорації, сила впливу яких працює і поза сценічним контекстом. У цих роботах Яцек Стриєнський грає з умовностями середньовічного вуличного театру, нехитрих ярмаркових розваг. Водночас він оперує стереотипними образами Сходу свого часу. Така образність давала художнику привід для створення ситуацій з гумористичним підтекстом за участю фігур і формування цікавих формальних рішень.

Зміщення інтересів Яцека Стриєнського від живопису та графіки до театру, який все ще вважався нижчим жанром, могло бути вираженням опозиції до буржуазної культури. Це дало художнику можливість вирватися за рамки суворих академічних конвенцій і виступити проти існуючих ієрархій у мистецтві, дозволивши йому подолати поділ на народне та елітарне. Водночас маріонетки Стриєнського можна прочитати як вираз протесту проти організаційних принципів суспільства, в якому люди стають маріонетками, якими маніпулює влада. Знання біографії художника, який пережив багато страждань через війну, дозволяє прочитати його роботи як політичний голос.

До колекції фонду також входить проект залізної завіси та фрагмент унікальної стелі з алюмінієвих листів, покритих золотом і сріблом, під назвою "Чумацький шлях" для Великого театру Женеви (Grand Théâtre de Genève). Експресія металу та його текстури були ідеально використані художником у цих композиціях. Проект отримав першу премію в конкурсі на оформлення театру в 1960 році, хоча художник так і не завершив його. Яцек Стриєнський працював над ним до останніх днів, що, на жаль, підірвало його здоров'я і призвело до передчасної смерті у віці 39 років.

Твори Яцека Стриєнського, які є частиною колекції Фундації Helveto-Polonicum, відображають ширші мистецькі та суспільно-політичні зміни післявоєнної Європи. У цей період митці все частіше поєднували різні види мистецтва з театром, продовжуючи традиції авангардистів початку 20-го століття, які бачили в ляльках і театральному просторі потужний інструмент для творчого самовираження. Колекцію металоконструкцій для театру, що відображає цю метаморфозу, доповнюють картонні коробки з ескізами вітражів для церкви Святої Терези в Женеві (1955).