Відносини Кароля Шимановського, одного з найвидатніших композиторів 20-го століття, зі Швейцарією сягають корінням у 1895 рік, коли 12-річним хлопчиком він разом з родиною приїхав до Женеви. Причиною поїздки були сімейні обставини. Шимановський повернувся з цієї подорожі зачарований творчістю Ріхарда Вагнера та фортепіанними фрагментами до його опер. Оригінальні твори німецького композитора глибоко і надовго закарбувалися в пам'яті Шимановського і стали одним з імпульсів, що спонукали його стати композитором.

Відтоді Шимановський багато разів відвідував Швейцарію, зокрема у 1926, 1929-1930, 1931, 1935, 1937 рр. Під час цих візитів він відвідав Цюріх, Давос, Зуоз, Лозанну. Ці візити були приводом для ознайомлення з місцевим ландшафтом і культурою, з музикою, що звучала на найважливіших місцевих сценах (у тому числі Гіндеміта, Краси, Казелли, Вайля, Тансмана і Веберна), для світських зустрічей, для популяризації своєї творчості, але також і для медичного лікування.

В останні роки життя Шимановський почав відвідувати швейцарські курорти через підірване здоров'я. Проблеми зі здоров'ям почалися у 1927 році, коли музикант обійняв посаду директора Варшавської консерваторії, тимчасово відмовившись від композиторської діяльності на користь педагогічної. Однак ускладнення зі здоров'ям стали причиною його відставки з цієї посади. У нього діагностували гостру форму туберкульозу. Як наслідок, наприкінці 1929 року Шимановський вирішив пройти кількамісячне лікування в санаторії "Ґардаваль" у Давосі.

Перебування в санаторії принесло йому ремісію, так що в 1930р. Шимановський прийняв пропозицію стати ректором новоствореної Вищої музичної школи у Варшаві. Однак у наступні роки хвороба атакувала горло та стравохід композитора, тож під кінець життя він зіткнувся не лише з проблемами мовлення, але й з ковтанням їжі. У середині березня 1937 року його доставили до спеціалізованої клініки доктора Дюфура в "Сигнал" у Лозанні, де він помер 29 березня, за чверть години до півночі. В останні хвилини життя його супроводжувала молодша сестра, відома співачка Станіслава Корвін-Шимановська. Вона доглядала за ним, тримала його за руку, читала йому, розмовляла з ним майже до останнього подиху. Після залагодження формальностей вона супроводжувала його в останню путь у кареті, яка везла скляну труну з забальзамованим тілом на батьківщину.

Погруддя Кароля Шимановського в Музичній консерваторії

Місцезнаходження: Зал Музичної консерваторії

Автор: Зофія Вольська

Рік створення: 2007

Техніка: скульптура, бронза

Матеріали: бронза, камінь

Розміри: 34 х 34 х 50 см

Опис: Портретна скульптура, що зображує композитора у зрілому віці. Погруддя відлито з бронзи. Шимановський зображений у вертикальному положенні, з гострими, виразними рисами обличчя та зачесаним на правий бік волоссям. На кам'яному постаменті напис французькою та польською мовами: KAROL SZYMANOWSKI (1882-1937) - польський піаніст і композитор, автор однієї з найвідоміших польських опер "Король Роже", загинув le 29 mars 1937 à la Clinique du Signal à Lausanne / КАРОЛЬ ШИМАНОВСЬКИЙ (1882-1937) - польський композитор і піаніст, автор однієї з найвідоміших польських опер "Король Роджер". Помер 29 березня в санаторії Clinique du Signal в Лозанні / Auteur du buste / автор скульптури: Зофія Вольська (Варшава)"