Передбачаючи наближення Першої світової війни і завершення конфлікту з новим балансом сил у Європі, у 1908-1914 роках Юзеф Пілсудський (1867-1935) прагнув заснувати польські стрілецькі об'єднання в різних європейських країнах, щоб зміцнити позиції Польщі у прагненні до незалежності. У лютому та липні 1914 року під приводом читання лекцій на військову тематику Пілсудський перебував у Цюріху, де особисто вербував членів до закордонного відділення Товариства активної боротьби ППС - "Стшелець". Яку роль у цій історії відіграв будинок на вулиці Ауф дер Мауер, 13, який сьогодні прикрашають дві меморіальні дошки, що нагадують про перебування політика в місті?

Історія будинку

До початку Першої світової війни Цюріх був центром діяльності багатьох польських організацій. Усвідомлюючи цю ситуацію, Пілсудський обрав для своєї резиденції будинок за адресою Ауф дер Мауер, 13, збудований на початку 20-го століття.

Збудований у стилі неосецесії та бароко - як багатоквартирний будинок за проектом архітектурного бюро Stock & Held для орендаря Е. Карла - будинок швидко припав до душі польським політичним організаціям, що діяли в еміграції, завдяки своєму великому простору. Від 1865 року тут містилися, зокрема, Польська читальня, штаб-квартира Товариства "Згода" (яке раніше діяло під назвою Об'єднання польських робітників у Цюріху) і, що найважливіше, таємний осередок "Стшельця". У стінах будинку Пілсудський особисто вербував солдатів.

5 серпня 1914 року за наказом Пілсудського перед будівлею відбулася загальна перекличка, після чого польські легіонери із Західної Європи пройшли маршем.

Меморіальні дошки на честь перебування Юзефа Пілсудського в Цюріху в 1914 році.

На фасаді будівлі знаходиться меморіальна дошка із зображенням Пілсудського, що нагадує про його перебування у Цюріху. Авторство меморіальної дошки приписується польському скульптору і педагогу, який працював у Польщі та Франції, Францішеку Ксаверію Дуніковському (1875-1964). Дуніковський здобув популярність, зокрема, завдяки проекту пам'ятника маршалу, виконаному для конкурсу 1937 року на статую на Площі Роздробу у Варшаві. Зіставлення двох робіт, присвячених Пілсудському, виявляє чітку залежність скульптора і його творчості від міжвоєнної політики Польської Республіки, яка намагалася створити міф про маршала як геніального полководця і видатного політика, а також є свідченням особистих політичних симпатій митця.

Меморіальна дошка в Цюріху була відкрита в серпні 1938 року (незважаючи на те, що її розташування на цьому місці було заплановано щонайменше з 1936 року). У заході взяли участь, зокрема, Титус Комарницький (1896-1969), тодішній депутат від Республіки Польща в Берні, та його давній попередник Ян Моджелевський (1875-1945). У промовах підкреслювалася роль, яку відіграла у вихованні Пілсудського його швейцарська гувернантка, яка ознайомила його з історією визвольних прагнень швейцарського народу.

Опис об'єкта: меморіальна дошка прямокутної форми, виготовлена з бронзи, різної глибини, що створює враження увігнутості. Містить реалістичне зображення голови маршала в профіль, у зрілому віці, виконане опуклим рельєфом. Зображення Пілсудського підкреслює його характерні вуса. На меморіальній дошці рельєфно викарбувано напис: "У ЦЬОМУ БУДИНКУ ЖИВ І ПРАЦЮВАВ У 1914Р. МАРШАЛЕК ЮЗЕФ ПІЛСУДСЬКИЙ ТВОРЕЦЬ НЕЗАЛЕЖНОЇ ПОЛЬЩІ".

Під нею знаходиться друга прямокутна мармурова дошка з аналогічним написом німецькою мовою, викарбуваним позолоченими літерами: "IN DIESEM HAUSE WOHNTE UND WIRKTE IM JAHRE 1914 MARSCHALL JÓZEF PIŁSUDSKI GRÜNDER DER UNABHÄNGIGKEIT DES WIEDERSTANDENEN POLEN".