Військовий цвинтар часів боїв 1920 року був створений у 1923 році навколо братської могили Січневих повстанців, в якій поховано 18 невідомих повстанців із загону Густава Чеховича (Остоя), що загинули в бою 5.06.1863 року біля села Лубки. Спочатку поховання повстанців являло собою земляну могилу з дерев'яним хрестом. У 1923 році цей хрест замінили на бетонний, ідентичний тому, що стояв на могилах вояків, загиблих у 1920 році. Поховані тут солдати з боїв 1920 року належали до різних полків, п'ятеро з них воювали у складі 67-го піхотного полку. Кладовище складається з 2 рядів надгробків - перший ряд (ближче до огорожі) наразі містить 12 військових могил (10 іменованих і 2 безіменних - спочивають 5 невідомих солдатів) і 3 цивільних надгробки (глибше на кладовищі), другий ряд містить 1 могилу без напису і 1 могилу січневих повстанців. Центрального вшанування немає. Раніше на кладовищі була ще одна могила - у ряду біля огорожі, вона знаходилася ліворуч від нинішньої першої могили у цьому ряду. Коли і чому цю могилу прибрали - невідомо. У 2019 році могили воїнів 1920 року та могила Січневих повстанців були відреставровані за кошти Міністерства культури і національної спадщини. Під час робіт 4 могили - 3 могили цивільних осіб та 1 могила з невизначеним похованням - не були відреставровані. У зв'язку зі значним зносом матеріалу надгробків були виготовлені гранітні копії.