Войцех Ястшембовський, псевдонім "Войтек" (1884-1963) - польський художник, який займався прикладним мистецтвом і гравюрою (в тому числі в стилі модерн). У 1935-1938 роках був сенатором Республіки Польща четвертого терміну. Після закінчення Реального училища ім. Я. Панькевича у Варшаві в 1904 р. продовжив навчання в Академії мистецтв у Кракові, де набував досвіду під керівництвом таких видатних митців, як Юзеф Мегоффер, Станіслав Виспянський та Ян Станіславський. У 1909 році Ястшембовський отримав стипендію і поїхав до Парижа на два роки навчання. Після повернення до Польщі у 1911 році він став одним із засновників об'єднання "Архітектура, скульптура, живопис і ремесло", яке у 1913 році змінило назву на "Краківські майстерні". Ця майстерня займалася проектуванням і створенням промислового дизайну, натхненна діяльністю Віденської майстерні. Ястшембовський також був художнім керівником і викладачем на Курсах для ремісників, що проходили в Технічно-промисловому музеї у Кракові. Водночас він вів курс прикладного мистецтва у Краківській школі образотворчого мистецтва для жінок, заснованій Марією Недзельською. У 1912-1914 роках Ястшембовський був членом Стрілецького товариства, а під час Першої світової війни служив у варшавському батальйоні Польських легіонів. Потім перейшов до Польської військової організації, де брав участь в обороні Львова. Після звільнення з армії у грудні 1921 року оселився у Варшаві та обійняв посаду художнього керівника Репрезентативних будинків. У 1922 році виграв конкурс на дизайн обігових монет. Тоді ж став членом редакційного комітету журналу "Grafika Polska" і почав викладати у Школі образотворчих мистецтв. Також ініціював створення там столярної майстерні, яка стала ядром Товариства прикладного польського мистецтва. У 1928 році він став директором мистецького департаменту Міністерства релігійних культів і народної просвіти, на цій посаді він пропрацював до 1930 року. У 1930-х роках Ястшембовський відіграв значну роль у розробці дизайну оздоблення двох трансатлантичних лайнерів на замовлення польського уряду, де він очолював спеціальну художню підкомісію. У цей же період він став віце-канцлером Академії образотворчих мистецтв, а з 1936 року - ректором Академії до початку Другої світової війни. У 1939 році опинився в Лондоні, де організовував виставки польського мистецтва, а також виступав як оцінювач. Після війни повернувся до Польщі в 1947 році і почав співпрацювати з Бюро нагляду за естетикою виробництва, яке згодом стало Інститутом промислового дизайну. Того ж року став професором Академії образотворчих мистецтв у Варшаві. Він також обіймав різні посади в академічних радах як Академії мистецтв, так і Інституту промислового дизайну. Йому також було надано честь розробити дизайн аверсу монети номіналом 5 злотих.